Ілея заплескала в долоні. "Класно. Чи можете ви зробити його чорним?»
*
The smith started working immediately, talking about coating the set with another lesser metal that wouldn’t weaken the structure but would change its silver color to a darker, matte black.
Коваль негайно приступив до роботи, говорячи про те, щоб покрити гарнітур іншим меншим металом, який не послабить структуру, але змінить її сріблястий колір на більш темний, матово-чорний.
It wouldn’t be quite as dark as the Niameer steel, but Ilea didn’t mind. As long as she wasn’t a shining beacon of silver walking around and reflecting the sunlight, she’d be more than happy.
Він не був би таким темним, як сталь Ніаміра, але Ілея не заперечувала. Поки вона не була сяючим срібним маяком, що ходить навколо і відбиває сонячне світло, вона була б більш ніж щаслива.
She sat back and watched him work, meditating to recover the mana she was constantly using to keep her healing up. Her Heat Resistance leveled a few more times as well. Fortunately, since a lot of the work involved waiting for the forge to melt the metal, it left ample time for conversation.
Вона сиділа склавши руки і дивилася, як він працює, медитуючи, щоб відновити ману, яку вона постійно використовувала, щоб підтримувати своє зцілення. Її термостійкість також вирівнювалася ще кілька разів. На щастя, оскільки велика частина роботи була пов'язана з очікуванням, поки кузня розплавить метал, це залишало достатньо часу для розмови.
“You spoke of Awakened… what are they?”
— Ви говорили про «Пробуджених»... Що це таке?
“The Awakened are those not born from consciousness, those not of the womb of a mother but of mana itself. Gifted sight and understanding by time, long past. By the nurturing touch of life and death itself. I am such, myself.”
«Пробуджені — це ті, хто народився не зі свідомості, не з утроби матері, а з самої мани. Обдарований зір і розуміння часом, давно минулим. Живильним дотиком самого життя і самої смерті. Я такий, сам».
He’s speaking in riddles, Ilea smiled. She was taking a liking to this smith.
Він говорить загадками, Ілея посміхнулася. Їй сподобався цей коваль.
“Were you once monsters? Roaming the wild on instinct alone?”
"Ви колись були чудовиськами? Блукати по дикій природі лише за інстинктом?»
“Precisely. Or so I believe. I have felt it. I have… memories… from before,” he said, “Powerful, one must be, to attain choice. We gather in places dense in the energy of the world. Magic itself.”
— Саме так. Принаймні я так вважаю. Я це відчув. У мене є... Спогади... звідси, — сказав він, — треба бути сильним, щоб досягти вибору. Ми збираємося в місцях, насичених енергією світу. Сама магія».
Ilea slid a little farther back on the bench and rested her back against the wall. “So any monster can become sapient, thinking?”
Ілея відсунулася трохи далі на лаву і вперлася спиною в стіну. — Отже, будь-яке чудовисько може стати розумним, подумавши?
“In theory, though most do not attain thought, clad in instinct. They remain warm in simplicity. I have thought much on the value of conscious thought itself.”
Теоретично, хоча більшість не досягає думки, одягнена в інстинкт. Вони залишаються теплими в простоті. Я багато думав про цінність самої свідомої думки».
“Come to any conclusions?”
— Зробити якісь висновки?
“Not yet.”
— Ще ні.
Maybe this is what happened to that demon spawn I fought in Ravenhall? Gained enough Intelligence or awakened somehow to thought?
Можливо, саме це сталося з тим кодлом демонів, з яким я бився в Рейвенхоллі? Набрали достатньо інтелекту або якимось чином прокинулися до думки?
“How old exactly are you?” she asked, genuinely interested.
«Скільки тобі років?» — запитала вона, щиро зацікавлена.
He looked at her, his eyes sparkling with golden light. “I do not know the answer you seek.”
Він дивився на неї, його очі блищали золотим світлом. «Я не знаю відповіді, яку ви шукаєте».
Ilea nodded as he floated over to the forge, taking the container now filled to the brim with fluid metal. She could feel the heat on her again, but it quickly vanished when Goliath poured the metal, his entire form radiating magic as he shaped it.
Ілея кивнула, підпливаючи до кузні, беручи посудину, тепер наповнену вщерть рідким металом. Вона знову відчула на собі тепло, але воно швидко зникло, коли Голіаф вилив метал, і вся його форма випромінювала магію, коли він формував її.
Waiting for a few minutes without moving, he placed several big tools that looked like metal versions of vacuum cleaners around the glowing shape of metal.
Почекавши кілька хвилин, не рухаючись, він розмістив навколо сяючої форми металу кілька великих інструментів, схожих на металеві версії пилососів.
“Three minutes,” he said and activated the devices, an icy cold enveloping the Stonehammer steel, cooling it down in such a drastic manner that the whole room filled with mist. Finally, he grabbed the steaming piece and dumped it into a container filled with fluid.
