Carefully opening the reaper’s broken shell, Catelyn filled an empty vial with the blood of the creature before stoppering it with a cork. She lifted a knife a moment later, cutting through some of the creature’s throat before ripping the mantis head clean off. Ilea was impressed at the strength and quality of the blade.
Обережно відкривши розбиту шкаралупу женця, Кейтелін наповнила порожній флакон кров'ю істоти, перш ніж зупинити його пробкою. Через мить вона підняла ніж, перерізавши частину горла істоти, перш ніж відірвати голову богомола. Ілея була вражена міцністю та якістю клинка.
She made a mental note not to fuck with the fox as Catelyn cupped the head in her paws before slurping out the eyes. She gave a long sigh, Ilea just standing there and waiting until the fox consumed the second eye as well.
Вона подумки зауважила, щоб не трахатися з лисицею, коли Кейтелін затиснула голову в лапах, перш ніж вихлюпнути очі. Вона довго зітхнула, а Ілея просто стояла і чекала, поки лисиця з'їсть і друге око.
“Excuse me. They’re just so fucking delicious. One gold coin per corpse. Just pile them up, Ilea.”
"Вибачте. Вони просто до біса смачні. Одна золота монета на труп. Просто склади їх, Ілеє».
Ilea looked at the next reaper she summoned, its dead eyes staring back at her. She squinted and moved the creature’s head closer to her mouth. Then she slurped.
Ілея подивилася на наступного жнеця, якого вона викликала, його мертві очі дивилися на неї. Вона примружилася і підсунула голову істоти ближче до рота. Потім вона хлюпнула.
She immediately noticed a prickling, burning sensation going down her throat, her healing informing her of literal burns, though she quickly recovered. The taste was more neutral than she’d expected but the consistency reminded her of gelatin. She coughed and retched a few times but ultimately swallowed the eye.
Вона відразу помітила, що в її горлі пройшло відчуття поколювання, печіння, яке повідомляло їй про буквальні опіки, хоча вона швидко одужала. Смак був більш нейтральним, ніж вона очікувала, але консистенція нагадала їй желатин. Вона кілька разів кашляла і блювала, але врешті-решт проковтнула око.
“Gross,” she said and summoned a bottle of ale to chase down the disgusting lightning-infused monster part.
— Огидно, — сказала вона і викликала пляшку елю, щоб погнатися за огидним монстром, наповненим блискавками.
Catelyn stared at her for a long moment and then laughed. “Why would you… you’re human!”
Кетрін довго дивилася на неї, а потім засміялася. — Нащо тобі... Ти ж людина!»
“Why wouldn’t I? You made it seem delicious,” Ilea said, a little offended at the deception. She put the other ten dead reapers down.
"Чому б і ні? Ти зробив так, щоб це здавалося смачним, — сказала Ілея, трохи образившись на обман. Інших десятьох мертвих женців вона поклала.
Catelyn chuckled and opened one of the table’s drawers before rummaging around and handing over eleven pieces of gold. One of the coins slipped from her grasp, but Ilea’s ash extended to catch it. All of it vanished into her necklace a moment later.
Кейтелін посміхнулася і відкрила одну з шухляд столу, а потім покопалася і передала одинадцять золотих. Одна з монет вислизнула з її рук, але попіл Ілеї простягнувся, щоб зловити її. За мить усе це зникло в її намисті.
“Full price for the last one too because that was funny,” Catelyn purred before the corpses vanished. “You’re not injured?”
— Повна ціна за останню теж, бо це було смішно, — муркнула Кетлін, перш ніж трупи зникли. — Ти не поранений?
“Healed already.”
— Зажив уже.
Catelyn nodded, fire dancing in her eyes as she smiled. “Anything else you’re willing to part with?”
Кетрін кивнула, вогонь танцював в її очах, коли вона посміхалася. — З чимось ще ти готовий розлучитися?
“You’re an alchemist?” Ilea asked as she went through her necklace.
— Ти алхімік? — запитала Ілея, перебираючи намисто.
“Among other things, yes. Are you interested in trying some of my tinctures? I’ve always wanted to test them on humans. Few agree,” Catelyn said, resting her furry head on her front paws as she lay down on the table. “Isn’t it weird for you to see a talking fox?”
"Серед іншого, так. Вам цікаво спробувати деякі з моїх настоянок? Я завжди хотів випробувати їх на людях. Мало хто погоджується, — сказала Кетлін, поклавши свою пухнасту голову на передні лапи, лягаючи на стіл. — Чи не дивно тобі бачити лисицю, що говорить?
Ilea was caught a little off guard by the question. “I’m in the north, aren’t I?”
Ілея була трохи зненацька заскочена цим питанням. — Я ж на півночі, чи не так?
“That you are. Just… normally it takes a bit longer for humans to adjust, the few that manage to get here, that is.”
— Що ти. Просто... Зазвичай людям потрібно трохи більше часу, щоб адаптуватися, тим небагатьом, кому вдається сюди дістатися, тобто».
“Do lots of humans come through?”
— Чи багато людей проходить?
“Come through? No. Are many rescued from their failed expeditions? A few. Some stay, some leave.”
