Чоловік усміхнувся. — Ні, я знала, що незнайомець впорається. Здрастуйте, до речі. Остін – це ім'я, найкращий рейнджер у місті. Ваші обладунки виглядають лютими. Можливо, Рука Тіні чи Пробуджена?»
Ilea was at least impressed by how little the man seemed to care about his injury, blood continuously seeping into the pit. She moved two of her ashen limbs under his shoulders and gave him a lift.
Ілея була принаймні вражена тим, як мало чоловік, здавалося, переймався своєю травмою, кров постійно просочувалася в яму. Вона підсунула дві свої попелястих кінцівки під його плечі і підняла його.
“Wait, wait, don’t move me so suddenly, the…”
— Стривай, чекай, не воруши мене так раптово, то...
He yelped and cursed when his leg came free of the trap, the wound opening wider in the process. Ilea set him down next to Seath, who quickly gathered mana in her hand before his wound started closing. Opening her eyes again, Seath sighed.
Він закричав і вилаявся, коли його нога вирвалася з пастки, і рана при цьому розкрилася ширше. Ілея посадила його поруч із Сіетом, який швидко зібрав ману в руку, перш ніж його рана почала затягуватися. Знову розплющивши очі, Сіт зітхнула.
Austin leaned back, his head resting on the ground. “Fuck. Thanks, Seath. Glad I brought you along.”
Остін відкинувся на спинку крісла, поклавши голову на землю. "Блядь. Дякую, Сіет. Радий, що взяв тебе з собою».
The cat person tensed a little at his words, though again not noticeable to the eye alone.
Кіт трохи напружився при його словах, хоча знову ж таки не помітно одному оку.
“And you, fierce warrior,” he said, jumping to his feet, dusting off his brown coat, and grabbing his very inappropriate hat. “Thank you for helping out. We’ll move along now, back to camp to recover.”
— А ти, лютий воїне, — сказав він, схопившись на ноги, витерши пил з коричневого плаща і схопивши свого дуже недоречного капелюха. "Дякую, що допомагаєте. Зараз ми підемо далі, назад до табору, щоб відновитися».
He was obviously lying. Even Ilea knew it.
Він явно брехав. Навіть Ілея знала про це.
“I’m not exactly a fashion guru, but why the hat?” she inquired.
«Я не зовсім гуру моди, але чому капелюх?» — запитала вона.
The man just grinned and walked past her, trying to tap her shoulder. An ashen limb intercepted him, then again when he tried a second time.
Чоловік лише посміхнувся і пройшов повз неї, намагаючись торкнутися її плеча. Попеляста кінцівка перехопила його, потім ще раз, коли він спробував вдруге.
“I’m coming with you. You’ll lead me to the fourth layer.”
— Я йду з тобою. Ти приведеш мене до четвертого шару».
Austin groaned, holding his hands up in the air. “Baron, you fucking idiot,” he grumbled. Then he shook himself and smiled. “Oh well. One more then. Yeah, alright. Alright. On the condition that you help us fight.”
— застогнав Остін, піднявши руки в повітря. — Бароне, ти довбаний ідіот, — буркнув він. Потім обтрусив себе і посміхнувся. — Ну гаразд. І ще одне. Так, гаразд. Добре. За умови, що ви допоможете нам воювати".
Ilea shrugged, not having a problem with that. Identifying the man, she was surprised to find him the highest-leveled member of the group.
Ілея знизала плечима, не маючи з цим проблем. Впізнавши чоловіка, вона з подивом виявила, що він найвищий за рівнем член групи.
[Ranger – level 210]
[Рейнджер – 210 рівень]
“You’re human,” Ilea stated after they’d walked in silence for a while, the three of them glancing at the dozens of roach corpses on the ground.
— Ти людина, — сказала Ілея після того, як вони деякий час мовчки йшли, і втрьох глянули на десятки трупів плотви на землі.
Austin looked her way, checking something on his crossbow once he’d picked it up from where it had been discarded farther down the tunnel.
Остін подивився в її бік, перевіряючи щось на своєму арбалеті, коли він підняв його з того місця, де його викинули, далі в тунель.
“Yeah, red blood and a single heart pumping in my chest. You’re one as well?”
"Так, червона кров і єдине серце, що калатає в грудях. Ти теж такий?
“Human through and through. You’re the survivor of an expedition?”
"Людина наскрізь. Ви вижили в експедиції?
He nodded. “Got slaughtered a week in. Feynor. Probably on an expedition to explore the south. We killed a ton of them, but they had the numbers. The blood attracted one of those massive snakes, and that was that. I loosed a couple of shots and then advanced through the north until I came here.”
Він кивнув. "Зарізали через тиждень. Фейнор. Ймовірно, в експедиції для дослідження півдня. Ми вбили їх тонну, але вони мали кількість. Кров привернула одну з тих величезних змій, і все. Я пропустив пару пострілів, а потім просунувся через північ, поки не прийшов сюди».
Baron snorted but didn’t comment further. Ilea had an idea about what might have actually happened based on Austin’s display in this very tunnel, but she had no desire to press the matter.
