After finishing her stretching, she saw Roland had cooked some fresh eggs and meat, and he offered some to her.
Закінчивши розтяжку, вона побачила, що Роланд приготував кілька свіжих яєць і м'яса, і запропонував їй.
“Where’s the wind taking you after this? You staying in Salia?”
— Куди ж вітер тебе після цього візьме? Ти залишаєшся в Салії?
“No, no, I’m heading for Dawntree actually. I’ll likely stay in Salia for a couple days or so though. What about you?” she asked, biting down on one of the eggs.
— Ні, ні, я прямую до Світанку. Швидше за все, я залишуся в Салії на пару днів або близько того. Що з тобою?» — запитала вона, відкушуючи одне з яєць.
“Salia for me. Back to the family again.” He finished eating and started sharpening one of his axes with a whetstone.
"Салія для мене. Знову до сім'ї». Він закінчив їсти і почав точити точильним каменем одну зі своїх сокир.
Ilea finished her first egg. “Kids? Don’t tell me you’re married.”
Ілея доїла своє перше яйце. "Діти? Не кажи мені, що ти одружений».
“Oh yes, yes. Seven of them. Two wives and a husband.” He smiled at her, completely straight-faced.
— О, так, так. Сім з них. Дві дружини і чоловік». Він усміхнувся їй, абсолютно прямолінійний.
Ilea laughed but stopped after a moment. “Wait, you’re serious?”
Ілея засміялася, але за мить зупинилася. — Стривай, ти серйозно?
“Of course. Why wouldn’t I be?” He stopped his sharpening and looked at her, confused.
— Звичайно. Чому б і ні?» Він зупинив заточку і розгублено подивився на неї.
Ilea bit into the second egg, not realizing she was eating the shell as well.
Ілея вкусила друге яйце, не розуміючи, що з'їдає і шкаралупу.
“Well, that’s neat…” She gave him a thumbs-up.
— Ну, це гарно... Вона підняла йому великий палець.
And here I thought he might have just been cheating, but he’s actually triple cheating. She continued to chew on the egg. Or is it even cheating for him?
І тут я подумав, що він, можливо, просто зраджує, але насправді він обманює потрійно. Вона продовжувала жувати яйце. Чи це взагалі зрада для нього?
“Can I meet them? Your family, I mean,” she tested.
"Чи можу я з ними познайомитися? Твоя сім'я, я маю на увазі", - сказала вона.
“Sure! They’ll love you. Although the kids might be too much for you… Main reason I do this job is the space, next to, you know, my… well, let’s call them needs.”
— Авжеж! Вони будуть любити тебе. Хоча діти можуть бути для вас занадто... Основна причина, чому я виконую цю роботу, - це простір, поруч з, знаєте, моїм... Ну, назвемо їх потребами».
He chuckled lightheartedly at that and continued to sharpen his axe.
Він безтурботно посміхнувся і продовжив точити сокиру.
Well, that settles it then, I guess. I won’t out myself as a prude who prefers monogamy…
Ну, тоді це вирішує проблему, я думаю. Я не буду виставляти себе ханжею, яка віддає перевагу моногамії...
“Sounds good, I’ll need a guide to the city anyway. Maybe one of your kids can show me around.”
"Звучить непогано, мені все одно знадобиться путівник по місту. Можливо, хтось із ваших дітей покаже мені».
THIRTY-ONE
ТРИДЦЯТЬ ОДИН
Arrival
Прибуття
“Who goes there?” came a shout from atop the city walls. They were a little less high than the ones in Riverwatch but still seemed quite impressive to Ilea.
«Хто туди йде?» — пролунав крик з-за міських мурів. Вони були трохи менш високими, ніж ті, що були в Riverwatch, але все одно здавалися Ілеї досить вражаючими.
Arven emerged from the group and removed his helmet.
Арвен вийшов з групи і зняв шолом.
“My name is Arven. We’re the caravan planned to arrive three days ago from Riverwatch.”
"Мене звати Арвен. Ми караван, який планується прибути три дні тому з Riverwatch».
The man on the wall signaled someone below, which was presumably to open the gates as a loud mechanical noise resounded a moment later while the massive metal structure came to life.
Чоловік на стіні подав сигнал комусь унизу, який, імовірно, мав відчинити ворота, оскільки через мить пролунав гучний механічний шум, коли масивна металева конструкція ожила.
“Come on in then. Welcome to Salia!” the man called. Either he had completely misread the mood or perhaps thought the gloomy atmosphere was caused by the dark sky and the pouring rain.
— Тоді заходьте. Ласкаво просимо до Салії!» — гукнув чоловік. Чи то він зовсім неправильно зрозумів настрій, чи, можливо, подумав, що похмура атмосфера викликана темним небом і проливним дощем.
It was now late afternoon, and the city was alive with merchants and people going about their business. Some merchants came up to the caravan immediately, already starting to haggle for prices. A couple of them quickly realized that too few merchants were with the carts.
Був уже пізній вечір, і місто було жваве купцями та людьми, які займалися своїми справами. Деякі купці підійшли до каравану відразу, вже почавши торгуватися за ціни. Кілька з них швидко зрозуміли, що з возами було занадто мало купців.
Off to one side, Arven talked to a city guard, who quickly sent another to get someone.
