A small crevice in the wall led her into a perfectly rectangular room with weird rune markings on the walls. They look kinda mechanical… like the designs on the parts I saw when my friend replaced bits of my PC.
Невелика щілина в стіні привела її в ідеально прямокутну кімнату з дивними рунними позначками на стінах. Вони виглядають якось механічно... наприклад, малюнки на деталях, які я бачив, коли мій друг замінював частини мого комп'ютера.
More eye-catching though were the runes on the door at the far end. They were of the same design, but unlike the ones on the walls, these were glowing faintly green, illuminating a meter or two in front of it. Above the door, some sort of green moss grew, but this didn’t have a glowing quality to it like the Bluemoon Grass had.
Але більш привабливими були руни на дверях у дальньому кінці. Вони були однакового дизайну, але на відміну від тих, що були на стінах, вони світилися слабким зеленим кольором, освітлюючи метр або два перед собою. Над дверима ріс якийсь зелений мох, але він не мав такого сяйва, як у Bluemoon Grass.
It looked a bit like ivy to Ilea. Using her Magic Perception, she saw that the door glowed with a bright light while the ivy glowed too, albeit more subdued. Walking up to it, she touched the ivy and identified it.
Для Ілеї він був трохи схожий на плющ. Використовуючи своє Магічне Сприйняття, вона побачила, що двері світяться яскравим світлом, а плющ теж світиться, хоча і більш приглушено. Підійшовши до нього, вона доторкнулася до плюща і впізнала його.
[Ivy]
[Плющ]
Well fuck me.
Ну до біса мене.
The next step was basically instinct to Ilea as she ripped some of the ivy from the wall and lifted it to her face. Stopping right before she put the plant in her mouth, she chuckled.
Наступним кроком для Ілеї був інстинкт, коли вона зірвала частину плюща зі стіни і піднесла його до обличчя. Зупинившись перед тим, як покласти рослину в рот, вона посміхнулася.
“What the fuck has this world turned me into? A toddler?” She threw the ivy on the ground and approached the door. I’ll eat some of it after I’ve informed myself about it.
"На якого біса мене перетворив цей світ? Малюк?» Вона кинула плющ на землю і підійшла до дверей. Я з'їм трохи після того, як повідомлю себе про це.
Remembering Alice’s words, she picked the ivy up again and put it safely into her backpack.
Пам'ятаючи слова Аліси, вона знову підняла плющ і благополучно поклала його в рюкзак.
Upon touching the door, nothing happened. The next thing Ilea tried was inserting a bit of mana. This was mentioned on the map. She nodded to herself as the runes sprang to life and the lines moved to the four corners of the door before the remaining rock just sort of crumbled.
При дотику до дверей нічого не відбувалося. Наступне, що спробувала Ілея, це вставити трохи мани. Про це було зазначено на карті. Вона кивнула сама собі, коли руни ожили, а лінії перемістилися до чотирьох кутів дверей, перш ніж камінь, що залишився, просто розсипався.
“That doesn’t seem like an efficient door system,” she said out loud, but she couldn’t deny the cool special effect. Though it’s not really a special effect, is it?
«Це не здається ефективною дверною системою», — сказала вона вголос, але не змогла заперечити крутий спецефект. Хоча насправді це не особливий ефект, чи не так?
She entered the room and found herself in one quite similar to the one before. This one was also empty, but there were three additional doorways in it. Behind her she could see the entrance reforming.
Вона увійшла в кімнату і опинилася в кімнаті, дуже схожій на попередню. Цей теж був порожній, але в ньому було ще три дверні прорізи. Позаду неї було видно, як реформується вхід.
Ivy could be seen growing on all four walls. It didn’t cover the place, but it was certainly prevalent among the otherwise gray rock. Or concrete, or whatever these people built with…
На всіх чотирьох стінах можна було побачити, як росте плющ. Він не покривав це місце, але, безумовно, був поширений серед сірої скелі. Або бетон, або ще щось, з чого ці люди будували...
Her thoughts were interrupted by a notification.
Її думки перервало повідомлення.
‘ding’ You have entered the Iztacalum dungeon.
'дінь' Ви увійшли в підземелля Істакалум.
“Guess we’re invading the new world,” Ilea said as she checked the adjacent rooms. They were both empty and looked exactly like the first room.
— Гадаю, ми вторгаємося в новий світ, — сказала Ілея, перевіряючи сусідні кімнати. Вони обидва були порожні і виглядали точнісінько як перша кімната.
It seems to be a pattern. Where are the robots trying to murder me though?
Начебто закономірність. Але де ж роботи, які намагаються мене вбити?
She advanced through the last remaining door. A cavernous hallway spread before her, looking very similar in style to the rooms before. The rock had crumbled here and there, giving the space a ramshackle quality.
