Ilea breathed a breath of fresh air and enjoyed the light of the fall sun on her skin as she reached the city of Dawntree. The noise of the busy lives of many people reached her enhanced ears.
Ілея вдихнула ковток свіжого повітря і насолодилася світлом осіннього сонця на своїй шкірі, коли досягла міста Світанок. Шум метушливого життя багатьох людей долітав до її посилених вух.
Good way to get used to the sphere, I guess, Ilea thought, not having disabled her perception skill since Felicia and the others had left. Now, what to do first?
Я думаю, що це хороший спосіб звикнути до сфери, подумала Ілея, не відключивши навичку сприйняття після того, як Феліція та інші пішли. Що ж робити в першу чергу?
Just then, a small hand tried to grab her coin pouch, but Ilea reacted instantly to seize the thief’s hand.
У цей момент маленька рука спробувала схопити її мішечок з монетами, але Ілея миттєво зреагувала і схопила злодія за руку.
“Again, you little shits?” she sighed, letting the small girl go. The girl started running away immediately before Ilea threw a silver coin her way, missing by over a meter. The thief beelined backward and grabbed the coin from the ground.
«Знову ви, маленькі лайна?» — зітхнула вона, відпускаючи маленьку дівчинку. Дівчина почала тікати відразу перед тим, як Ілея кинула в її бік срібну монету, промахнувшись більш ніж на метр. Злодій відсахнувся і схопив монету з землі.
“Cheers, asshole!” she shouted back.
«Здоров'я, мудак!» — крикнула вона у відповідь.
“Kids these days,” Ilea murmured, shaking her head and continuing on her way.
— Діти, — пробурмотіла Ілея, хитаючи головою і продовжуючи свій шлях.
She jumped onto the roof of a nearby cottage and saw the Forkspear palace from a distance, but she decided not to go there right away. She was keen to postpone her uncomfortable talk with Alice.
Вона стрибнула на дах сусіднього котеджу і здалеку побачила палац Форксспір, але вирішила не їхати туди відразу. Вона прагнула відкласти свою незручну розмову з Алісою.
Doesn’t that rock bard Aaron live here? He mentioned something about visiting… maybe I can clear up some questions too. She jumped down from the house.
Хіба тут не живе той рок-бард Аарон? Він згадав щось про відвідини... можливо, я теж зможу прояснити деякі питання. Вона зістрибнула з хати.
“Excuse me, where’s the Adventurer’s Guild in town?” she asked a very startled man in laborers’ leathers, but she only received another muttered “asshole” in response as he swerved around her.
«Вибачте, де в місті Гільдія авантюристів?» — запитала вона дуже здивованого чоловіка в робітничих шкурах, але у відповідь отримала лише ще одне бурмотливе «мудак», коли він обертався навколо неї.
Three ‘fuck off’s later, she finally at least got a direction. On her way there, she took in the city. It was a lot more rudimentarily built than Salia. A lot more rock, although the castles stand out for sure.
Через три «до біса» вона нарешті принаймні отримала напрямок. По дорозі туди вона потрапила в місто. Він був побудований набагато примітивніше, ніж Салія. Набагато більше скелі, хоча замки точно виділяються.
*
Ilea walked out of the guild a couple of silvers lighter but with a ruby healer badge. Two adventurers whose level was higher than one hundred had vouched to the clerk that she was between one hundred and one-fifty, so it had been easy. She had also paid a clerk for the information needed to continue her daily business and obtained information on the Forkspears as well. It turned out to be a good decision.
Ілея вийшла з гільдії на пару срібних світліше, але з рубіновим значком цілителя. Двоє шукачів пригод, чий рівень був вищий за сто, поручилися клерку, що їй від ста до п'ятдесяти, тож це було легко. Вона також заплатила клерку за інформацію, необхідну для продовження її повсякденних справ, а також отримала інформацію про Forkspears. Виявилося, що це вдале рішення.
Ilea had learned that Alice wasn’t quite as important as she’d thought. She was just one of many daughters and not close to the eldest or youngest. The Forkspears were famous for promoting only men inside their hierarchy while women were mostly married off.
Ілея зрозуміла, що Аліса не така важлива, як вона думала. Вона була лише однією з багатьох дочок і не була близькою ні до старшої, ні до молодшої. Форкспіри були відомі тим, що просували лише чоловіків у своїй ієрархії, тоді як жінки здебільшого були одружені.
Contrary to Ilea’s thinking, this was not as normal as she’d expected. Many families were actually led by women. The existence of levels helped quite a bit with bridging the muscle mass gap between the sexes, and thus warriors weren’t primarily men, at least among humans.
Всупереч думці Ілеї, це було не так нормально, як вона очікувала. Багато сімей фактично очолювали жінки. Існування рівнів значною мірою допомогло подолати розрив у м'язовій масі між статями, і, таким чином, воїни не були в першу чергу чоловіками, принаймні серед людей.
