Maybe that’s why nobody was looking for her in that forest… Ilea reflected as she walked toward the school where Aaron apparently taught part-time.
Може, тому в тому лісі її ніхто не шукав... — розмірковувала Ілея, йдучи до школи, де, очевидно, Аарон викладав неповний робочий день.
She walked for another half an hour and was already a little annoyed at the densely packed streets when she finally came upon a massive mansion with a big yard in front.
Вона йшла ще півгодини і вже була трохи роздратована густонаселеними вулицями, коли нарешті натрапила на величезний особняк з великим подвір'ям попереду.
The Magic Academy, eh?
Магічна академія, еге ж?
Some students were lying down or training on the grass as she passed. One student even thought she was the new teacher in healing magic.
Деякі учні лежали або тренувалися на траві, коли вона проходила. Одна учениця навіть подумала, що вона нова вчителька лікувальної магії.
“Damn, she stinks even from that distance… how badass!” one of the students exclaimed.
"Блін, вона смердить навіть з такої відстані... Який поганець!» — вигукнув один з учнів.
Ilea chuckled. Quite a different outlook on the stench of blood and rot here.
Ілея засміялася. Зовсім інший погляд на крові та гнилі тут.
Other people had given her a wide berth on her walk through the city, and the pupil’s comment made Ilea finally understand why. No wonder getting directions had been so hard.
Інші люди надали їй широке спальне місце під час прогулянки містом, і коментар учениці змусив Ілею нарешті зрозуміти чому. Не дивно, що знайти дорогу було так важко.
Weirdly it’s not really bothering me… although a bath would be nice.
Дивно, але мене це не дуже турбує... Хоча ванна була б непогана.
She walked up to a group of students lying on the grass and put on her biggest smile. “Hey, I’m late to my first day of teaching. Do you guys have a bath? And where’s the administration and library?”
Вона підійшла до групи студентів, що лежали на траві, і посміхнулася. "Гей, я запізнився на свій перший день викладання. Хлопці, ви приймаєте ванну? А де адміністрація та бібліотека?»
Her question was met with some flustered expressions. The teenagers arrayed before her were low-level and mostly suddenly very interested in their own feet. They sputtered out the answers as fast as they could, obviously intimidated by her getup.
На її запитання відповіли збентеженими виразами обличчя. Підлітки, що стояли перед нею, були низького рівня і здебільшого раптом дуже цікавилися власними ногами. Вони вихлюпували відповіді так швидко, як тільки могли, явно налякані її вставкою.
I feel like I’m thirty! I was a bloody student just a year ago… or I was supposed to be, I guess.
Я відчуваю, що мені тридцять! Ще рік тому я був кривавим студентом... або я повинен був бути, я думаю.
She went up to the mansion and walked around it to the rear. As soon as no students were in direct sight, she blinked inside a small room that her sphere had confirmed was empty.
Вона піднялася до особняка і обійшла його позаду. Як тільки ніхто з учнів не потрапив у поле зору, вона кліпнула очима в маленькій кімнаті, яка, як підтвердила її сфера, була порожньою.
Wait, why didn’t I just use the door? They think I’m a teacher, right? Oh well.
Стривайте, чому я просто не скористався дверима? Вони думають, що я вчителька, так? Ну гаразд.
The mansion was huge, several hundred meters long. Exiting the room, there were only a couple of students walking around, and Ilea quickly found the bathhouse area. The baths were separated into male and female. Only two other people occupied the women’s bath.
Особняк був величезним, завдовжки кілька сотень метрів. Вийшовши з кімнати, навколо прогулювалася лише пара студентів, і Ілея швидко знайшла територію лазні. Лазні поділялися на чоловічі та жіночі. Лише двоє інших людей зайняли жіночу ванну.
One seemed older, her gray hair tied up in a bun so that not a single strand touched the water. She looked like a teacher. Or maybe a librarian? The other was younger, perhaps the same age as Ilea herself, but she had deep purple eyes.
Одна здавалася старшою, її сиве волосся було зав'язане в пучок так, що жодне пасмо не торкалося води. Вона була схожа на вчительку. А може, бібліотекар? Інша була молодша, можливо, того ж віку, що й сама Ілея, але в неї були темно-фіолетові очі.
Ilea ditched her clothes and walked over to the bath. Steam was rising from it, and she saw with Magic Perception that there were runes on the ground inside the bath itself. Neat.
Ілея скинула одяг і пішла до ванни. З неї піднімалася пара, і вона з магічним сприйняттям побачила, що всередині самої ванни на землі є руни. Акуратні.
“Aaaaah, that’s it… that’s the reason to live,” she exclaimed upon entering the warm embrace of heated water. The filth of her activities slowly colored her immediate surroundings brown and red.
— Ааааа Ось сенс жити, — вигукнула вона, увійшовши в теплі обійми нагрітої води. Бруд її діяльності поволі забарвлював її найближче оточення в коричневий і червоний кольори.
