Але не було часу розпитувати про це, як вона вийшла зі скарбниці, мигнувши. Внизу вона вже бачила, як піднімається кислота – і вона швидко піднімалася. Кліпнувши очима, Ілея через п'ять секунд досягла лунки і продовжила рух вгору.
After blinking for half a minute up through the pressure plate-laced acid pit, she found that the original opening was gone. Only smooth stone remained. She was pretty sure it was the exact spot she had come down from.
Кліпнувши півхвилини вгору через кислотну яму з натискною пластиною, вона виявила, що початковий отвір зник. Залишився тільки гладкий камінь. Вона була майже впевнена, що це саме те місце, звідки вона спустилася.
Oh fuck no…
Ой, чорт забирай, ні...
She started punching with all her might. “Come on!”
Вона почала бити щосили. — Ходімо!
The stone readily gave in against her Destruction, and pieces of it fell down into the acid. She could hear it splashing and slopping as it rose, but she wasn’t sure just how close it was. A few seconds later, she saw the liquid within her sphere.
Камінь охоче піддався її Знищенню, і його шматки впали в кислоту. Вона чула, як він хлюпався і хлюпався, піднімаючись, але не була впевнена, наскільки близько він знаходиться. Через кілька секунд вона побачила рідину у своїй сфері.
Her punches rained into the stone as she forced her way through. Despite her devastating power, her efforts were too slow, and the acid soon reached the now sealed ceiling and pushed upward into the small opening Ilea had created, closing in within her sphere as she blinked to remain airborne.
Її удари посипалися на камінь, коли вона пробивалася. Незважаючи на її руйнівну силу, її зусилля були занадто повільними, і незабаром кислота досягла тепер уже запечатаної стелі і штовхнулася вгору в маленький отвір, який створила Ілея, закрившись у її сфері, коли вона моргнула, щоб залишитися в повітрі.
Fuck fuck fuck was all her thoughts consisted of as she continued pummeling through stone. She couldn’t see above her tunnel yet, but her Blink ability reached over ten meters further than her sphere skill.
Блядь, блядь, ебать — це все, з чого складалися її думки, коли вона продовжувала пробиватися крізь камінь. Вона ще не могла бачити над своїм тунелем, але її здатність до моргання сягала більш ніж на десять метрів далі, ніж її навичка володіння сферою.
Digging until the acid was about to reach her, Ilea held her legs close to her chest and blinked upward, appearing inside the room above. Breathing out with a huge sigh of relief, she landed on the floor and heard a distinct click.
Копаючи, поки кислота ось-ось досягне її, Ілея притиснула ноги до грудей і моргнула вгору, з'явившись у кімнаті нагорі. Видихнувши, зітхнувши з полегшенням, вона приземлилася на підлогу і почула виразне клацання.
Oh, for fuck’s sake…
Ой, чорт забирай...
She had activated the traps. The room’s exits sealed shut, and Ilea found herself staring into an array of tubes emerging from the wall with impossible speed to spew green flame at her.
Вона активувала пастки. Виходи з кімнати були зачинені, і Ілея побачила, що дивиться на безліч трубок, що виходять зі стіни з неймовірною швидкістю, щоб вивергнути на неї зелене полум'я.
She blinked out of the room as fast as possible, arriving in the corridor between the trap room and the Centurions. But even blinking wasn’t quite fast enough for her to escape unscathed as the flame briefly engulfed her. Her skin melted immediately, and she turned off her perception of pain to heal the damage.
Вона якнайшвидше вискочила з кімнати, опинившись у коридорі між кімнатою-пасткою та Центуріонами. Але навіть кліпання було недостатньо швидким, щоб вона втекла неушкодженою, оскільки полум'я ненадовго охопило її. Її шкіра відразу розтанула, і вона вимкнула сприйняття болю, щоб загоїти пошкодження.
Now safely outside the room, Ilea promptly fell to the ground, breathing heavily while Reconstruction restored her body. She checked the necklace but found it completely unharmed. All her clothes and leather armor had been atomized though, and even her mace had started melting from the split-second touch of the flame.
Опинившись у безпеці за межами кімнати, Ілея швидко впала на землю, важко дихаючи, поки Реконструкція відновлювала її тіло. Вона оглянула намисто, але виявила, що воно абсолютно неушкоджене. Однак весь її одяг і шкіряні обладунки були розпорошені, і навіть булава почала плавитися від дотику полум'я за частку секунди.
*
“Fuck, that was close…” she muttered, having finally healed her wounds. The fire had moved faster than a Centurion’s attack. “What the hell was all that? That was way more deadly than just a bunch of spears…”
— Блядь, це було близько... — пробурмотіла вона, нарешті загоївши рани. Вогонь рухався швидше, ніж атака сотника. "Якого біса все це було? Це було набагато смертоносніше, ніж просто зв'язка списів..."
