The next big door that led away from the mess hall held something quite interesting. Ilea opened her arms and smirked as she greeted the room before her. “I’d hoped for clothes, but this…”
У сусідніх великих дверях, що вели від їдальні, було щось досить цікаве. Ілея розкрила свої обійми і посміхнулася, вітаючи кімнату, що стояла перед нею. «Я сподівався на одяг, але цей...»
Before her stretched several hundred meters of soldiers’ gear, carefully placed on racks and tables. Admittedly, most of it was missing, but the things that remained were still more than enough to arm a small town.
Перед нею простягалося кілька сотень метрів солдатського спорядження, дбайливо розставленого на стелажах і столах. Щоправда, більшої його частини не вистачало, але того, що залишилося, все одно вистачило з лишком, щоб озброїти маленьке містечко.
There were swords of all sizes, from small dagger-like dirks up to massive two-handed bastard swords. There were also hand axes, battle axes, and war hammers. Long spears and halberds lined one wall, and Ilea even spotted a few suits of armor, although defensive equipment was in far shorter supply than weapons.
Там були мечі всіх розмірів, від маленьких кортиків, схожих на кинджал, до масивних дворучних мечів-бастардів. Існували також ручні сокири, бойові сокири та бойові молотки. Довгі списи та алебарди вишикувалися вздовж однієї стіни, і Ілея навіть помітив кілька обладунків, хоча оборонного спорядження було набагато менше, ніж зброї.
The items the dwarves had taken with them when they had left must have been impressive because what was left over still looked to be of extremely high quality, all made from the same gleaming green metal.
Предмети, які гноми забрали з собою, коли пішли, мабуть, вражали, тому що те, що залишилося, все ще виглядало надзвичайно якісним, і все це було зроблено з того самого блискучого зеленого металу.
Ilea took out her notebook and put the word armory next to the rune she had drawn before entering the first door to the left in the Great Hall’s first room. The words washroom, treasury, teleportation room, and some others were already on the page that had her interpretations of the dwarven runes. They were certainly not perfect translations, but she thought that good language professors could already do quite a bit with them.
Ілея дістала свій блокнот і поклала слово «зброярня» поруч з руною, яку вона намалювала, перш ніж увійти в перші двері ліворуч у першій кімнаті Великої зали. Слова «вбиральня», «скарбниця», «кімната телепортації» та деякі інші вже були на сторінці, де були її тлумачення гномських рун. Вони, звичайно, не були ідеальними перекладами, але вона вважала, що хороші викладачі мови вже можуть зробити з ними досить багато.
Next, Ilea walked up to the nearest rack and took one of the spears in her hand.
Потім Ілея підійшла до найближчої стійки і взяла в руку один зі списів.
[Taleen Spear – High Quality]
[Спис Талін – висока якість]
Ilea balanced it on her finger, then shrugged. “I have no idea what I’m doing.”
Ілея збалансувала його на пальці, потім знизала плечима. «Я поняття не маю, що роблю».
She then twirled the spear, still surprised at her own grace, and made it vanish into her necklace.
Потім вона покрутила списом, все ще дивуючись власній грації, і змусила його зникнути в її намисті.
Ilea ran around the room, trying out different weapons and wondering at the uses of some of the strange devices. Some of them looked a little like siege weapons, and they all had runes etched into parts of the metal. Hooks, chains, and large lances were set into metal contraptions with rusted wheels. They were somewhat similar to ballistae but weren’t nearly as broad as she would’ve expected.
Ілея бігала по кімнаті, випробовуючи різну зброю і дивуючись застосуванню деяких дивних пристроїв. Деякі з них були трохи схожі на облогові знаряддя, і всі вони мали руни, вигравірувані на частинах металу. Гаки, ланцюги та великі списи встановлювалися в металеві штуковини з іржавими колесами. Вони були чимось схожі на балісти, але не були такими широкими, як вона очікувала.
Ilea stocked her necklace with over a hundred swords, spears, hammers, maces, and halberds of varying sizes and shapes. All were of excellent quality, but none seemed to have any special or magical abilities as she had hoped.
У намисті Ілеї було понад сто мечів, списів, молотів, булав і алебард різних розмірів і форм. Усі вони були чудової якості, але жодна з них, здавалося, не мала якихось особливих чи магічних здібностей, як вона сподівалася.
Her inspection of the weaponry complete, she was now ready to move on to the piles of armor and clothes that were strewn around on tables or carefully put onto headless mannequins.
Оглянувши зброю, вона була готова перейти до купи обладунків та одягу, які були розкидані на столах або обережно одягнені на манекени без голови.
