His heavy armor and shield still made him buckle his knees a little as he landed but he quickly jogged onward to not block the passage of others. Whatever waited on this side of the chasm, they had to be ready, and they had to have a certain amount of firepower at their disposal.
Його важкі обладунки та щит все ще змушували його трохи підгинати коліна, коли він приземлявся, але він швидко біг підтюпцем уперед, щоб не перекривати прохід іншим. Що б не чекало по цей бік прірви, вони повинні були бути готові, і вони повинні були мати в своєму розпорядженні певну кількість вогневої потужності.
He hoped their assumptions were correct and another Forkspear had hired high-level adventurers to enter the dungeon. Shadows perhaps. It was possible they would even be open to joining forces.
Він сподівався, що їхні припущення були правильними, і інший Форксспір найняв шукачів пригод високого рівня, щоб увійти в підземелля. Можливо, тіні. Не виключено, що вони навіть будуть відкриті для об'єднання зусиль.
Agor and Inström were already standing near the massive doorway and inspecting something on it that Jeremy couldn’t yet see. Some other adventurers had joined them and were in deep discussions. He walked up to them and saw what they were on about.
Агор та Інстрем уже стояли біля масивних дверей і оглядали на них щось таке, чого Джеремі ще не міг розгледіти. До них приєдналися й інші авантюристи, які вели глибокі дискусії. Він підійшов до них і побачив, що вони роблять.
There was a jagged hole in the door, seemingly melted into it.
У дверях була зазубрена дірка, яка, здавалося, розтанула в ній.
“They’ve reached this far…” Agor said. “I say we enter as soon as we have twenty people here. What do you see?” he asked, directing the question at all of the adventurers behind him.
«Вони дійшли так далеко...» – сказав Агор. "Я кажу, що ми заходимо, як тільки у нас тут буде двадцять людей. Що ти бачиш?» — спитав він, спрямовуючи запитання на всіх шукачів пригод, що стояли позаду нього.
“Nothing, the room seems empty,” one of them said, a man with a tattoo of a third eye on his forehead.
"Нічого, кімната здається порожньою", - сказав один з них, чоловік з татуюванням третього ока на лобі.
“There are no heat signatures,” said another one, a female rogue.
— Теплових сигнатур немає, — сказала інша, жінка-пройдисвітка.
“The spirits tell me of no danger,” said a woman covered in gaudy jewellery and shifting silks.
— Духи кажуть мені про небезпеку, — сказала жінка, вкрита яскравими прикрасами та шовками.
Many more confirmations of safe passage followed before Inström stopped them. “We move as soon as the next group is down.”
З'явилося ще багато підтверджень безпечного проходу, перш ніж Інстрем зупинив їх. «Ми переїжджаємо, як тільки наступна група опускається».
Just as he finished talking, four more people landed on their side of the chasm. Two of them had simply jumped over.
Тільки-но він закінчив говорити, як на їхній бік прірви приземлилися ще четверо людей. Двоє з них просто перестрибнули.
“Let’s move then,” Inström said, and he motioned for Agor to lead. The man nodded and went through the hole in the door.
— Тоді ходімо, — сказав Інстрем і жестом попросив Агора повести за собою. Чоловік кивнув і пройшов крізь дірку в дверях.
Jeremy watched as more people vanished through the door and into what was considered a Great Hall. He would’ve gladly given some additional insight or warning regarding the nature of the place, but even to Jeremy, most of it was myth.
Джеремі спостерігав, як все більше людей зникали через двері і потрапляли до місця, яке вважалося Великою залом. Він із задоволенням дав би якесь додаткове розуміння або попередження щодо природи цього місця, але навіть для Джеремі більшість з них були міфами.
He knew that Great Halls were supposed to hold dangerous traps to ward off any intruders, but that was about the end of his knowledge. Most of the others knew that much as well.
Він знав, що у Великих залах повинні бути небезпечні пастки, щоб відігнати будь-яких непроханих гостей, але на цьому його знання закінчилися. Більшість інших також знали про це.
Time to change that lack of knowledge first-hand then… he smiled as he entered the much brighter room, the dozens of magical effects from their party reflecting on the white stone walls.
Настав час змінити цей брак знань з перших вуст... Він посміхнувся, увійшовши до набагато світлішої кімнати, десятки магічних ефектів від їхньої вечірки відбивалися на білих кам'яних стінах.
*
Pete walked up to Jasper, who was currently standing over the map of the Taleen dungeon they had been exploring for a couple of days now. The whole group of adventurers and aides had now been brought over the chasm in the past couple of hours and had built their new base of operations inside the Great Hall.
