Врешті-решт Ілея вибрала десять різних шоломів: чотири з рогами, два з шипами, три з кріпленнями, схожими на крила, і один, який взагалі не мав кріплень. Всі вони повністю закрили її обличчя, залишивши лише невеликі прорізи для очей.
Her necklace showed a capacity of 181/250 at that point. Might be useful to lug around as long as I have the space. Carrying food is certainly preferable.
На той момент її намисто показало місткість 181/250. Можливо, буде корисно тягати з собою, поки у мене є місце. Носити їжу, безумовно, краще.
She put on one of the helmets with horns, which went out a little to the side and then curved forward at a slight upward angle.
Вона одягла один з шоломів з рогами, який виходив трохи вбік, а потім вигинався вперед під невеликим кутом вгору.
Activating her wings, she found they grew outward from her armor without any problems. She looked into the mirror again and smiled at the dull green sheen of the armor pieces, the clothes below making the not-quite-perfectly-fitting metal pieces blend together a little more smoothly. The light of her auras slightly pushed through the clothing, and her blue eyes were almost glowing with the light reflecting back off the inside of her helmet. She liked the horns quite a bit. They do add flair.
Активувавши крила, вона виявила, що вони без проблем виростають назовні з її броні. Вона знову подивилася в дзеркало і посміхнулася тьмяно-зеленому блиску обладунків, одяг внизу змушував не зовсім ідеально підігнані металеві деталі поєднуватися між собою трохи плавніше. Світло її аури злегка пробивалося крізь одяг, і її блакитні очі майже світилися світлом, що відбивалося від внутрішньої частини шолома. Роги їй дуже сподобалися. Вони додають родзинки.
Summoning one of the spears, she held it up in one hand and smiled. Should’ve gone for a heavy spear or hammer class with all this gear… she chuckled, not really meaning it.
Прикликавши один зі списів, вона підняла його в одну руку і посміхнулася. Треба було піти на важкий клас списа чи молота з усім цим спорядженням... Вона посміхнулася, не маючи на увазі цього.
Thinking on it, Ilea grabbed five of the round shields she’d found and put four of them into storage. Getting into a fierce stance, she looked in the mirror and nodded. Storing the spear and shield again, she continued walking around the room while chucking her helmet upward and catching it with one hand.
Подумавши, Ілея схопила п'ять круглих щитів, які знайшла сама, і поклала чотири з них на зберігання. Прийнявши люту позу, вона подивилася в дзеркало і кивнула. Знову взявши в руки спис і щит, вона продовжила ходити по кімнаті, піднявши шолом вгору і спіймавши його однією рукою.
Sadly, there were no lighter weapon sets or brass knuckles in the armory, but Ilea already felt quite decked out. At least she could throw these weapons.
На жаль, у зброярні не було ні легших наборів зброї, ні кастетів, але Ілея вже почувалася цілком прикрашеною. Принаймні вона могла б кинути цю зброю.
Not seeing anything else interesting in the room after half an hour of searching, she left and made for the last doorway in the hall.
Не побачивши більше нічого цікавого в кімнаті після півгодинних пошуків, вона пішла і попрямувала до останніх дверей у коридорі.
Unfortunately, this room proved to be less fruitful. What she had found was apparently the pantry, but after searching the room, all she found was dust.
На жаль, ця кімната виявилася менш плідною. Те, що вона знайшла, очевидно, було коморою, але після обшуку кімнати все, що вона знайшла – це пил.
“All gone…” Ilea said as she let the dust trickle through her hand with unfathomable dismay. Sadly, these dwarves didn’t seem to have had any runes that would’ve kept the food fresh. Or, if they did, they hadn’t chosen to keep them activated.
«Все пропало...» — сказала Ілея, пропускаючи пил крізь її руку з незбагненним жахом. На жаль, у цих гномів, схоже, не було рун, які б зберігали їжу свіжою. Або, якщо вони це зробили, вони не вирішили тримати їх активними.
Whatever the reason, there was nothing to be found inside the room and Ilea quickly left it again, sketching down the rune on the door, as she did so.
Якою б не була причина, в кімнаті нічого не було, і Ілея швидко вийшла з неї, замалювавши руну на дверях.
Returning to the dining hall, Ilea sat down at one of the tables and summoned some bread and meat. Haven’t tried to store a fully cooked, hot meal in here yet…
Повернувшись до їдальні, Ілея сіла за один зі столів і принесла хліба та м'яса. Ще не пробував зберігати тут повністю приготовлену гарячу їжу...
*
Jeremy was in the third group to be brought over the chasm, landing softly on the other side thanks to the wind mage’s magic.
Джеремі був у третій групі, яку перенесли через прірву, м'яко приземлившись на інший бік завдяки магії мага вітру.
A Great Hall… I never would’ve dreamed of this…
Великий зал... Мені б таке і не снилося...
