“So, then you’re that defenseless healer girl we met a couple days ago?” he asked as he reached the front of the group, the adventurers still poised to attack, stopping a couple of meters before the woman. “If so, then give me a reason not to cut you apart right now. And don’t think that useless scout will deter me!” he barked, though he had no intention at all of attacking the woman.
«Отже, тоді ти та беззахисна дівчина-цілителька, з якою ми познайомилися пару днів тому?» — запитав він, дійшовши до передньої частини групи, шукачі пригод все ще були готові атакувати, зупинившись за пару метрів до жінки. — Якщо так, то дай мені привід не розривати тебе прямо зараз. І не думай, що цей непотрібний розвідник мене відлякає!» — гавкнув він, хоч і не мав наміру нападати на жінку.
“You already gave two reasons yourself, my friend. I’m a healer and I’m defenseless,” the woman answered, playing with the dagger in her hand. “Plus, you’re in luck. I’m for hire this time.”
— Ти сам уже назвав дві причини, друже мій. Я цілителька і я беззахисна, — відповіла жінка, граючи з кинджалом у руці. "До того ж, вам пощастило. Цього разу я за наймом».
The adventurers arrayed before her tensed before a few of them laughed. Agor merely grinned.
Шукачі пригод, що вишикувалися перед нею, напружилися, перш ніж кілька з них засміялися. Агор лише посміхнувся.
“Alright, alright. Come on, girl, let the man go. We’ll talk.”
— Гаразд, гаразд. Давай, дівчино, відпусти чоловіка. Поговоримо".
He shouted for the two other leaders before motioning for the healer to follow. He was confident of taking her down if needed, and although she would certainly take some of the adventurers with her, it didn’t seem to Agor that she had such intentions.
Він крикнув за двох інших лідерів, перш ніж попросити цілителя піти за ним. Він був упевнений, що знищить її, якщо знадобиться, і хоча вона, безумовно, візьме з собою когось із шукачів пригод, Агору не здавалося, що вона має такі наміри.
Another one who loves the thrill…
Ще один, хто любить гострі відчуття...
He smiled.
Він усміхнувся.
*
Ilea lowered the dagger and went to put it in her backpack.
Ілея опустила кинджал і пішла класти його в рюкзак.
Fuck… She looked at the burning leather pack that had served her so well for so long. Should have left it on the stairs.
Блядь... Вона подивилася на палаючий шкіряний пакет, який так довго служив їй. Треба було залишити його на сходах.
The man she had just released scrambled to his feet and looked at her with murder in his eyes. She shot him a radiant smile, then realized her smile was covered by the helmet. She shrugged and followed the loud man with the spiky armor.
Чоловік, якого вона щойно відпустила, схопився на ноги і подивився на неї з убивством в очах. Вона вистрілила йому в променисту посмішку, а потім зрозуміла, що її посмішка прикрита шоломом. Вона знизала плечима і пішла за гучним чоловіком у колючих обладунках.
I think that went pretty well. Didn’t get murdered and showed my ability without giving too much away. I can be incredibly useful to those people, and they know it. Now let’s see what I can get out of it…
Я думаю, що все пройшло досить добре. Не був убитий і показав свої здібності, не віддаючи занадто багато. Я можу бути неймовірно корисним для цих людей, і вони це знають. А тепер подивимося, що я можу з цього отримати...
She looked toward some of the people cooking, smiling absentmindedly, and one of the men shied back as he locked eyes with her. Some of the adventurers were whispering to each other, while others merely shrugged and went back to their games or preparations.
Вона подивилася на деяких людей, які готували їжу, розсіяно посміхаючись, а один із чоловіків ухилився у відповідь, заплющивши очі на неї. Деякі з шукачів пригод перешіптувалися один з одним, а інші лише знизували плечима і поверталися до своїх ігор або приготувань.
“The remains of your backpack are still on fire,” the man with spiky armor said. Two others had joined her as well. They looked equally imposing. She couldn’t see any of their levels, but something told her they weren’t as dangerous as Edwin had been.
"Залишки вашого рюкзака все ще горять", - сказав чоловік у колючих обладунках. До неї приєдналися ще двоє. Вони виглядали однаково імпозантно. Вона не бачила жодного з їхніх рівнів, але щось підказувало їй, що вони не такі небезпечні, як Едвін.
Close enough though…
Хоча досить близько...
She shifted her backpack and patted the fire out with her hand. “I’m aware. I’ll have to ask you to replace it,” she responded.
Вона зсунула рюкзак і погладила рукою вогонь. "Я в курсі. Мені доведеться попросити вас замінити його", - відповіла вона.
The mage who had attacked her with lightning earlier started to say something at that, but the third man stopped him with a gesture.
Маг, який раніше напав на неї блискавкою, почав щось говорити, але третій чоловік зупинив його жестом.
