The destroyed guardians had netted Ilea another seven levels in both classes, but considering she now had to destroy nearly ten guardians for each level, it wasn’t a very exciting day for her. She was certainly happy about the progress and acknowledged that it was quite a bit faster than most other people’s leveling, but it just wasn’t the same to her when she didn’t leave the battlefield bleeding and missing a limb.
Знищені вартові принесли Ілеї ще сім рівнів в обох класах, але враховуючи, що тепер їй довелося знищити майже десять вартових на кожному рівні, це був не дуже захоплюючий день для неї. Вона, звичайно, була рада прогресу і визнала, що це було трохи швидше, ніж прокачування більшості інших людей, але це було не те саме, коли вона не покинула поле бою стікаючи кров'ю і втративши кінцівку.
Currently, Ilea was sitting at a table eating some curry while Rin explained the game Magik to her. It was a bit complicated, but she was sure ‘lands’ were very important. In the middle of the lengthy explanation, which, without any actual cards to look at, was confusing to say the least, Ilea put her newly acquired stat points into Intelligence and Wisdom.
В цей час Ілея сиділа за столом і їла каррі, поки Рін пояснювала їй гру «Магік». Це було трохи складно, але вона була впевнена, що «землі» дуже важливі. Посеред довгого пояснення, яке, без будь-яких фактичних карт, на які можна було б подивитися, було, м'яко кажучи, заплутаним, Ілея вклала свої щойно набуті очки характеристик у Розум і Мудрість.
Wait, didn’t I get time with some of the mages for resistance training? Damn, I totally forgot about that… and the potions and smiths as well. She got up from the table, stopping Rin’s explanation in its tracks.
Стривайте, хіба я не знайшов часу з деякими магами для силових тренувань? Блін, я зовсім про це забув... і зілля, і ковалі. Вона підвелася з-за столу, зупинивши пояснення Рін.
“Oh, you’re bored.”
— Ой, нудно тобі.
“I’m really sorry, it’s just hard to understand without any cards. We can get some in Dawntree and meet up then if you like?” she said with an apologetic smile while slowly walking backward. Rin nodded and waved her off.
"Мені дуже шкода, це просто важко зрозуміти без будь-яких карт. Ми можемо взяти їх у Світанку і зустрітися, якщо хочете?» — сказала вона з вибачливою посмішкою, повільно відходячи назад. Рін кивнула і відмахнулася від неї.
Ilea made her way to the alchemist at the other end of the hall. He was looking at some of the green moss that had overgrown parts of the ruin.
Ілея пробралася до алхіміка в іншому кінці коридору. Він дивився на зелений мох, який заріс частинами руїни.
“What,” he suddenly exclaimed at a rather high volume, “do you think this is?” He peered at her with intense yet glassy gray eyes. He was partially bald and had long, matted hair that hung from the sides and back of his head. His age was hard to place.
— Що, — раптом вигукнув він на досить великій гучності, — ти думаєш, що це так? Він дивився на неї напруженими, але скляними сірими очима. Він був частково лисий і мав довге сплутане волосся, яке звисало з боків і потилиці. Його вік важко було визначити.
“It’s green moss…” she answered, shrugging.
«Це зелений мох...» — відповіла вона, знизуючи плечима.
“Exactly! How can this forgotten ruin that was isolated for thousands of years only grow this shit!” he shouted, throwing the moss in her face. Ilea caught it with a swift motion of her arm, surprising the man, who cackled at that a little.
— Саме так! Як ця забута руїна, яка тисячоліттями була ізольована, може тільки виростити це лайно!» — кричав він, кидаючи їй мох в обличчя. Ілея вловила його швидким рухом руки, здивувавши чоловіка, який трохи зареготав.
“Bored, eh?” she asked. “I’m here for my two potions.”
«Нудно, еге ж?» — запитала вона. — Я тут за двома своїми зіллями.
“Oh yes, yes, the monster needs its tribute. Well, here you go, woman. Take, take.” He put two small flasks on the table, which Ilea swiftly exchanged for the green moss he had thrown at her.
"О так, так, чудовисько потребує своєї данини. Ну, ось, жінко. Бери, бери». Він поставив на стіл дві маленькі фляги, які Ілея швидко обміняла на зелений мох, який він кинув у неї.
[Health Potion – High Quality]
[Зілля здоров'я – висока якість]
Ilea took one of the knives on the table and cut herself in her arm. Blood started to drip onto the ground until she drank one of the potions. The wound quickly started to close, and she noticed it had restored around 100 health points.
Ілея взяла один з ножів на столі і порізалася собі в руку. Кров почала капати на землю, поки вона не випила одне з зілля. Рана швидко почала затягуватися, і вона помітила, що вона відновила близько 100 очок здоров'я.
Neat, if I had a gallon of this in my necklace…
Добре, якби в моєму намисті був галон цього...
“How much is it usually for one of these potions?”
— Скільки зазвичай коштує одне з цих зілля?
“Ten gold.” The answer wasn’t surprising. Otherwise everybody would be walking around with dozens of the things.
