“Really? I just thought I’d help out,” Ilea said, taking the meal Trian had graciously summoned from his storage ring and handed to her. The man used his ring like a status symbol. Still, the steaming soup was exactly what she needed right now, and she removed the cloth from around her mouth.
— Невже? Я просто подумала, що допоможу, — сказала Ілея, беручи їжу, яку Тріан люб'язно витягнув зі своєї комори і передав їй. Свою каблучку чоловік використовував як символ статусу. І все-таки паруючий суп був саме тим, що їй зараз було потрібно, і вона зняла ганчірку з рота.
“Vihal was attacked as well,” Claire said. “The reports are still unclear, but it seems like a lot of towns and cities have been attacked by demons, many of them falling as a result.”
"Віхаль також зазнав нападу", - сказала Клер. «Повідомлення все ще незрозумілі, але, схоже, багато міст і селищ зазнали нападу демонів, багато з яких загинули в результаті».
Claire was playing with a runed stone, scratching at it with a small knife. Two empty bowls and a mug sat in front of her.
Клер гралася з прорубаним каменем, дряпаючи його маленьким ножем. Перед нею стояли дві порожні миски і кухоль.
“Creating more demons in the process. I just hope this can be cleaned up without completely destroying Lys,” Trian commented, summoning a notebook.
"Створення нових демонів у процесі. Я просто сподіваюся, що це можна буде прибрати, не знищуючи повністю Лиса", - прокоментував Тріан, викликаючи блокнот.
“Not just Lys. They’ve gone farther. The impact will be less severe, but we probably have the strongest military. I don’t think the response in Kroll or Baralia will have come close to what the Imperial army managed to do. And with the refugees coming from the west…”
"Не тільки Лис. Вони пішли далі. Удар буде менш серйозним, але у нас, напевно, найсильніша армія. Я не думаю, що відповідь у «Кроллі» чи «Баралії» наблизилася б до того, що вдалося зробити імператорській армії. І з біженцями, які прибувають із заходу...»
Claire stopped talking as Trian showed her the contents of his notebook.
Клер перестала говорити, коли Тріан показав їй вміст свого блокнота.
“Are those…” she murmured, taking the book. Ilea recognized the design of the runes.
— А це... — пробурмотіла вона, беручи книжку. Ілея впізнала малюнок рун.
“From the demon realm?” Ilea asked and looked at Trian, who nodded.
— З царства демонів? — запитала Ілея і подивилася на Тріана, який кивнув.
“Yeah, we sketched most of them as well as we could,” Trian said. “Most of these come from a teleportation device that moved us, though we don’t know how far. Maybe you can find something, especially with everything left behind from the summoning in Eregar’s Haven.”
«Так, ми намалювали більшість із них так добре, як могли», — сказав Тріан. "Більшість з них походять від телепортаційного пристрою, який перемістив нас, хоча ми не знаємо, як далеко. Можливо, ви зможете щось знайти, особливо з усім, що залишилося після виклику в Гавані Ерегара».
“No, these are different, even from those. Intricate, yet simple. A teleportation device, you say?” Claire said, raising her eyebrows. “I’ll study them. What do you want for this book?”
"Ні, вони відрізняються, навіть від тих. Хитромудро, але просто. Телепортаційний пристрій, скажете ви? — сказала Клер, піднявши брови. "Я буду їх вивчати. Що ти хочеш від цієї книги?»
“Take it, I can’t think of a rune mage better suited to study this. But… if you find out how to make a teleportation device, think of me,” he said with a casual wave of one hand.
— Візьміть, я не можу придумати рунного мага, який би краще підходив для вивчення цього. Але... Якщо ви дізнаєтеся, як зробити пристрій для телепортації, подумайте про мене, — сказав він недбалим помахом однієї руки.
Claire stared at him, opening her mouth before she closed it. “Thanks, it means a lot,” she said eventually, making the book vanish, getting a raised eyebrow from Trian and a chuckle from Ilea.
Клер дивилася на нього, відкриваючи рота, перш ніж закрити його. — Дякую, це багато значить, — сказала вона врешті-решт, змусивши книгу зникнути, отримавши підняту брову від Тріана та сміх від Ілеї.
“We’re advancing. Soon we’ll all be noble families, Trian…” Ilea said, winking.
"Ми просуваємося. Скоро ми всі станемо шляхетними родами, Тріан..." — сказала Ілея, підморгнувши.
“Oh, gods no,” Trian said, leaning back. “Speaking of which, I’ll go back to my family for a while, now that Ravenhall has been retaken. I want to make sure the capital and its surrounding lands are safe. You’re all welcome to visit me, of course. Even Eve…”
— Ой, ні, боги, — сказав Тріан, відкинувшись на спинку крісла. "До речі, я повернуся на деякий час до своєї сім'ї, тепер, коли Рейвенхолл був відвойований. Я хочу переконатися, що столиця та її прилеглі землі в безпеці. Звичайно, ви всі можете прийти до мене в гості. Навіть Єва..."
“Yeah, where is she anyway?” Ilea asked. “You don’t think she actually died?” She tapped the bottom of her bowl with her spoon, glancing at the others.
