“It’s time,” Trian said after a moment. “I have to prepare for my journey. But it was good seeing you all again.”
— Пора, — сказав Тріан за мить. "Я маю підготуватися до своєї подорожі. Але було приємно бачити вас усіх знову».
Ilea raised her mug.
Ілея підняла кухоль.
“We’d better get going too then, Claire. The earlier, the better,” Ilea said. “Kyrian, can you take Weavy to the house? We’ll bring Cless here tomorrow if everything works out.”
— Тоді нам краще йти, Клер. Чим раніше, тим краще", - сказала Ілея. — Кіріане, ти можеш забрати Віві до хати? Завтра ми приведемо сюди Клесса, якщо все вийде".
“Will do. I’ll take care of Cless until you’re back,” Kyrian answered.
"Підійде. Я подбаю про Клесса, поки ти не повернешся, — відповів Кіріан.
“You can stay there as well if you like. Until you get your own place.”
"Ви також можете залишитися там, якщо хочете. Поки не отримаєш власне місце».
“There are still forests and caves in these mountains.”
«У цих горах ще є ліси та печери».
Ilea raised her eyebrows. “Was that a joke? From you?”
Ілея підняла брови. "Це був жарт? Від тебе?
“Learning from the best,” he replied with a wink.
— Вчитися у найкращих, — відповів він, підморгнувши.
“I will learn as well,” said Weavy.
— Я теж навчуся, — сказав Віві.
“And so the infection spreads,” Aki whispered.
— І так інфекція поширюється, — прошепотів Акі.
*
The night was bright and the moons were shining down onto Virilya as Eve ran across dirty rooftops toward her destination.
Ніч була яскрава, і місяці світили на Вірілью, коли Єва бігла брудними дахами до місця призначення.
She had made some progress in her search for the Golden Lily. The organization she thought to be behind a lot of smaller gangs and corrupt government in at least the Empire and maybe even beyond.
Вона досягла певних успіхів у пошуках Золотої Лілії. Організація, на її думку, стоїть за багатьма меншими бандами та корумпованим урядом принаймні в імперії і, можливо, навіть за її межами.
Destroying that problem at the root was what she believed in. What she had worked so long for. If she could find and kill a single high-ranking member of that organization, she could destabilize it immensely. Some of the people she had met and worked with over the years would discourage her. They’d just say, ‘Another one would fill the spot.’
Зруйнувати цю проблему в корені – це те, у що вона вірила. Те, заради чого вона так довго працювала. Якби вона змогла знайти і вбити хоча б одного високопоставленого члена цієї організації, вона могла б дуже дестабілізувати її. Деякі люди, з якими вона зустрічалася і працювала протягом багатьох років, відлякували її. Вони просто казали: "Ще один займе місце".
But Eve knew that people who held high positions had decades of experience and organizational skills. If it took a month or a year for the replacement to become just as efficient as the one before, then hundreds if not thousands would be spared pain and suffering.
Але Єва знала, що люди, які займають високі посади, мають десятки років досвіду та організаторських здібностей. Якби знадобився місяць або рік, щоб заміна стала такою ж ефективною, як і попередня, то сотні, якщо не тисячі, були б позбавлені болю і страждань.
There were holes in her argument, and Eve had learned enough to know it wasn’t the right approach at all times, but for the kind of work she did, it was necessary to steel herself. In the Hand, she had finally gained the strength to face the people responsible and to become the executioner in places where no judge was allowed jurisdiction.
У її аргументах були дірки, і Єва навчилася достатньо, щоб зрозуміти, що це не завжди був правильний підхід, але для такої роботи, яку вона виконувала, потрібно було загартуватися. У Руці вона нарешті знайшла сили постати перед відповідальними людьми і стати катом там, де жоден суддя не мав юрисдикції.
The sky was cloudless as she ran; only the sound of her featherlight steps on the stone and brick roofs disturbed the night’s silence. Eve calmed her breathing and focused. Thoughts would be distracting.
Коли вона бігла, небо було безхмарним; Тільки звук її легких кроків по кам'яних і цегляних дахах порушував нічну тишу. Єва заспокоїла дихання і зосередилася. Думки будуть відволікати.
She soon approached a small patch of land in one of the noble districts of Virilya. Flowers of all kinds proudly looked up at the moons, alive and eager to grow even as winter came to an end. Magically aided, no doubt.
Незабаром вона наблизилася до невеликого клаптика землі в одному зі знатних районів Вірільї. Квіти всіх видів гордо дивилися на місяці, живі і прагнули рости навіть тоді, коли зима підійшла до кінця. Магічна допомога, без сумніву.
On one side of the plot of land was a small house, at least in comparison to the big noble mansions usually built in the city. Eve ran through the field of flowers, the rustling of leaves filling her ears as she approached.
