Ніс нашого барка торкнувся землі (яка насправді була лише заростями очерету й багнюкою), я кинув нашу котву якомога далі вглиб суходолу, і ми вже лаштувалися виладуватися. Я, за своєю звичкою, ступив на бушприт і вже був би зіскочив на берег, позаяк я залишив за собою право першим ступати на кожну нововідкриту землю, і се місце не мало б стати винятком. Але Берлінґейм, котрому нетерпеливилося залишити скорше судно, аби позбутися отого свойого паскудного ладунку, грубо одіпхнувши мене вбік, хоч я і був капітаном та якось його спасителем, зайняв місце попереду. На якусь мить я скипів од гніву од сього його нахабства, і таки дав би волю своїм рукам, але в той же мент із чагарнику неподалік вискочила ватага дикунів і вхопилася за якірний канат вочевидячки з наміром витягти нас на сушу та захопити нас і наше судно. Коли вже справа так повернула, я був радий, що Берлінґейм залишився попереду, захищаючи решту з нас своїм опасистим тілом.
— О Боже, — пробурмотів Берлінґейм. — Боюся, що мій предок вскочив у халепу!
Належитою стратегією [було би стрілити випалом у поган, аби одігнати їх геть, але вони були вже майже впритул перед нами, та й маю визнати, що в нас жаден мушкет не був заряджений, позаяк я гадав, що берег вільний од дикунів. Поза тим я міг би перерізати линву і таким трибом позбутися їх, але мені дуже була не до смаку та думка, що нам доведеться принести в жертву нашу котву, яка так добре прислужилася нам під час шторму, що допіру минув, і котра нам, поза сумнівом, ще б знадобилася. Опріч того, дикуни з'явилися так знагла, що в мене не було часу й подумати як слід. Отож не обравши жадного з тих можливих шляхів порятунку, я вчепився за наш кінець линви, і, як передав його решті залоги, ми потягли той кінець од дикунів до себе, аби одзискати нашу котву і нашу свободу. Дикуни, на наше щастє, були неозброєні, вочевидячки сподіваючись без труднощів витягти нас на берег, і таким чином ми не наражалися на їхні стріли. Берлінґейм був надто наляканий, аби прийти нам на поміч, і збаранілий стояв на носі, не в змозі одійти назад, бо ми всі скупчилися позад його, тягнучи за канат.
