Вони осягнули явище хроноприпливів та антиентропійних полів навколо Гробниць. Генерувати вони їх не могли, але навчилися ставити проти них захист і — в теорії — руйнувати їх. Гробниці часу з усім їхнім вмістом можна було би вирвати із маршруту назад у часі. Гробниці часу можна було би «відкрити». Ктиря ніщо не припинатиме, й околиця Гробниць перестане бути його домом. Хай там що ховатиметься в них, воно стане вільним.
Вигнанці вважають, що Гробниці часу — артефакти їхнього майбутнього, а Ктир — зброя Розплати, яка тільки чекає на руку, що вхопить її. Для культу Ктиря ця почвара — янгол-месник, а для Вигнанців — розроблений людиною інструмент, відправлений у минуле своїми творцями для порятунку людства від ТехноКорду. Анділ із техніками мали на меті відкалібрувати устаткування та провести експеримент.
«То ви зараз його не запускатимете?» — спитав я. Ми стояли в тіні споруди, відомої як Сфінкс.
«Не зараз, — пояснила Анділ. — Тільки тоді, коли вторгнення буде неминучим».
«Але ж ви казали, що приладу потрібні місяці, щоби він спрацював, — заперечив я, — щоби відкрилися Гробниці».
Анділ кивнула. Її очі мали темно-зелений колір. Вона була дуже високою, і я міг розрізнити ледве помітні смуги моторизованого екзоскелета на її м’якому скафандрі.
«Можливо, за рік чи більше, — проказала жінка. — Руйнування антиентропійного поля відбувається повільно. Але щойно процес розпочнеться, зупинити його буде неможливо. Ми його ввімкнемо тільки у випадку, якщо Десять рад приймуть рішення про необхідність уторгнення в Мережу».
«Невже є сумніви?» — не повірив я.
«Етичні дискусії, — пояснила Анділ. За кілька метрів від нас техніки вкривали пристрій хамелеоновою тканиною та ховали за шифрованим захисним полем. — Міжзоряна війна спричинить смерть мільйонів, можливо, навіть мільярдів. Якщо Ктиря випустити в Мережу, наслідки можуть бути непередбачуваними. І не менш важливим від потреби завдати удару по ТехноКорду є вибір способу, в який це необхідно зробити».
Я тямущо похитав головою і поглянув на пристрій та в сторону долини Гробниць.
«Але щойно він буде задіяний, — уточнив я, — вороття вже немає. Ктиря буде спущено з ланцюга, і вам доведеться виграти війну, щоби контролювати його?»
«Це правда», — легко всміхнулася Анділ.
Я застрелив її і трьох техніків. Потім закинув штайнер-джиннівський лазер бабусі Сірі, пожбурив його у дрейфуючі бархани, сів на порожній плинопінний ящик і кілька хвилин шморгав носом. Потім підійшов, скористався комлогом техніка, щоби пройти повз захисне поле, скинув хамелеонку і ввімкнув пристрій.
Ніяких миттєвих змін не відбулося. У повітрі лилося те саме рясне світло пізньої зими. Потихеньку мріла Нефритова гробниця, і Сфінкс витріщався в нікуди. І тільки пісок шелестів по трупах та ящиках. Один лиш індикатор на приладі Вигнанців світився, показуючи що устаткування працює… точніше, вже спрацювало.
Я повільно повернувся назад на корабель. Одна половина мене очікувала на появу Ктиря, а інша цього жадала. Більше години я просидів на балконі зорельота, спостерігаючи за тим, як тіні заповзали у долину і пісок засипав тіла вдалині. Ктир так і не з’явився. Ніяке тернове дерево не об’явилося. Трошки пізніше я зіграв прелюдію Баха, а потім закупорив корабель і полетів у космос.
Я зв’язався з розвідником Вигнанців і повідомив, що стався нещасливий випадок. Інших забрав Ктир, пристрій стартував передчасно. І навіть в обстановці паніки та спантеличення Вигнанці запропонували мені притулок. Я їм відмовив і повернув до Мережі. Вигнанці мене не переслідували.
Каналом «світло+» я зв’язався із Ґледстон і повідомив їй, що агентів ліквідовано. А ще розповів про високу вірогідність нападу, про те, що пастка залишається в силі. І нічого не сказав про пристрій. Ґледстон мене привітала і запросила додому. Я відмовився, заявивши, що мені тепер потрібні тільки самотність і тиша. Корабель я спрямував на найближчу до системи Гіперіона загумінкову планету, розуміючи, що вже сама подорож з’їсть час, необхідний для наступного акту вистави.
Пізніше, коли надійшло повідомлення каналом «світло-плюс» від самої Ґледстон, я вже знав роль, яку мені відвели Вигнанці в ці останні дні… Вигнанці, або Корд, або Ґледстон з її махінаціями. Байдуже, хто вважає себе повелителем подій. Події більше не коряться своїм повелителям.
