Покриття її тактичного обладунку підлаштувалося під зелене світло, від чого оперативниця здавалась ельфійкою з пригодницької симуляшки. Виглядала Гая стомленою, під очима накреслились темні півкола.
Вже другу або й третю добу без сну, припустив генерал.
— Поклич Орбаля і Родера, — наказав він Гаї. — Вони десь тут. А потім поспи зо три-чотири години. Думаю, після півночі стане гарячіше.
356 рік
(витяг зі спогадів тіронійської співачки Доу Дай).
[26] Я добре пам’ятаю день, коли сталася Катастрофа. Сьомого квадрарія ми з сестрою приїхали на відбіркове зондування до навчального центру у північному куполі Асканії-третьої. Ми з Фей мріяли працювати на орбітальному підприємстві, але, як завжди, на кожне місце претендувало шість або сім десятків випускників. Тести та кастинги розтягнули аж на п’ять етапів, і кожного разу треба було їздити за двісті кілометрів. Ми дістались до північного купола на експресі, ранок був похмурим — екватором йшов пиловий шторм, і його крило зачепило Асканію. Термінал, коли ми вийшли, здавався чорно-білим від поліцейських. Нам сказали, що підземне сполучення тимчасово блоковане, і до центру нас доправлять на трейсері.
На посадці ми зустріли Уріца з креативного факультету. Він переповів останні новини. Всі якраз обговорювали відречення від трону Сіорана П’ятого та маніфест імператриці Ніони. Уріц сміявся з плаття імператриці, у якому вона оголошувала себе правителькою. Казав, що Сіоран не витримав несмаку благовірної. Плаття дійсно було жахливим — фіолетові та зелені вставки, мікропідсвітка та золоті блискітки у кожній бганці. Й до всього того дзьобате обличчя Ніони, її застиглий погляд. Вона виглядала переляканою на всю голову. Ми так реготали, коли Уріц мавпував правительку, що поліцейські зробили нам зауваження. А трейсера все не було. Пройшла стандартна година, на посадці почали нервуватись і шукати в мережах причини затримки. Фей запанікувала — через запізнення нас могли зняти з конкурсу, і три пройдені етапи пішли б нанівець. Поліцейські брехали, що трейсер затримується через шторм, хоча ми бачили — небо почало жовтіти.
А потім ввімкнули сирени і всім природнонародженим було наказано збиратись в захищених секторах та чекати на евакуацію. Це також виявилось брехнею: ніхто нікого евакуювати не збирався. Директорат Асканії, як потім стало відомо, ще вночі перебрався на орбітальну базу, а куполами залишили керувати шерифів. Ті ж почали робити дурниці: заганяти людей на «галереї безпеки», блокувати зв’язок та перекривати тунелі броньовими плитами.
