— Ти в нормі? — питає Гелена.
Баррі повертається думками в цю мить, де він сидить у бетонному патіо та дивиться на бджолу, яка дзижчить над залишками сніданку.
— Ніколи ще не почувався так дивно, — зізнається він.
— Можеш описати це словами?
— Це як… двоє різних людей, дві різних свідомості, з дуже різними історіями, досвідом, зливаються в мені в одну особу.
— І хтось над кимось домінує?
— Ні. Спочатку був той я, котрого застрелили в готелі, а тепер я однаково нормально почуваюся і тут, у цій часолінії.
За шістдесят секунд згадати все життя — та це повний капець!
Цунамі спогадів накочується на Баррі, та саме найтихіші з них б’ють найсильніше.
Засніжене Різдво з Геленою та її батьками в їхній фермерській господі в Боулдері.
Дороті забула поставити в духовку індичку, чим насмішила всіх, крім Гелени: вона розуміла, що це перші ознаки страшної хвороби.
Їхнє весілля на Арубі.
Поїздка — тільки вони вдвох — в Антарктиду влітку 2001-го. Вони на власні очі спостерігали міграцію імператорських пінгвінів і обидва згадуватимуть цю подію як найсвітлішу мить у їхньому спільному житті — коротку паузу перед невпинною гонитвою за тим, щоб зупинити невблаганне майбутнє.
Кілька серйозних суперечок про те, чи треба їм народжувати дітей. Гелена каже, що не треба, бо цей світ за два десятиліття може сам себе знищити.
Похорон його матері, її матері та, зовсім недавно, її батька.
Той час, коли вона питала Баррі, чи хотів би він знати щось зі свого колишнього життя, а він відповідав, що не хоче знати жодної реальності, крім цієї.
Вона вперше продемонструвала силу крісла.
Весь час, який вони провели спільно, тепер як на долоні.
Усе своє життя вони потай будували крісло пам’яті і паралельно намагалися відшукати спосіб зробити так, щоб світ не міг згадати, як воно будується.
Крісло не один раз пускали в хід у попередніх часолініях, та саме «найостанніше» його використання Геленою в лабораторії DARPA анулювало всі попередні ювілейні дати хибних спогадів.
Це означало, що ніхто, навіть сам Слейд, абсолютно нічого не знатиме про всі попередні часолінії.
Аж до 16 квітня 2019 року.
Тоді й лише тоді на всіх обваляться хибні спогади про все, що сталося.
Капітал, нажитий ними до 2001 року, дає можливість уже в 2007 році створити дієздатне крісло.
Побудувавши крісло, вони ще десять років експериментували з ним, робили ментаграми одне одному, вивчали, як поводяться нейрони в ту мить, коли відбувається зсув реальності і свідомість наповнюють хибні спогади, шукали нейронні каскади, що відповідали б цій новій інформації.
Вони сподівалися, що їм вдасться знайти спосіб без шкоди для мозку запобігти появі хибних спогадів з попередніх часоліній.
Та все, чого вдалося досягти, — фіксація нейронної активності, що відповідала хибним спогадам. Усі спроби захистити мозок від цих спогадів виявилися марними.
Баррі дивиться на дружину, з якою прожив двадцять чотири роки, і тепер він зовсім інший чоловік, ніж був хвилину тому.
