— Діти ростуть без мене[123], — зізнався на презентації одного зі своїх фільмів Зеленський.
З Кирилом він проводив час лише пізно ввечері, коли повертався додому, а хлопчик не міг заснути. Олена втомилася піклуватися про дітей сама і розуміла, що друга кар’єра, у політиці, забиратиме в чоловіка ще більше часу та уваги, ніж шоубізнес. Вона не один рік скаржилася чоловікові на свої труднощі. Проблема не зникла, і Олена оприлюднила її в ефектний спосіб під час запису чергового телешоу.
На шоу «Розсміши коміка» запрошували коміків-аматорів, які мали виступати перед Зеленським. Щоразу, як конкурсантам удавалося викликати в нього сміх, вони отримували грошову винагороду. Навесні 2016 року Олена вирішила відправити на конкурс дочку. Зеленського вона тримала в невіданні, і він мало не пішов зі знімального майданчика, коли з-за лаштунків вийшла Олександра у блискучому светрі та з двома хвостиками на голові.
— Це тебе мама змусила, — роздратовано кинув Зеленський, дивлячись на дружину.
Та лукаво посміхалася йому із глядацької зали. Олена написала жарти й адресувала чітке послання одному-єдиному глядачеві.
— Усім здається, що бути донькою Володимира Зеленського це круто. Геть не круто, — вимовила Саша. — Тато завжди на роботі. Єдиний спосіб провести з ним вечір, — провадила вона далі, — це увімкнути телевізор. І все — тато поруч.
Після шоу Олена із Сашою повернулися додому з купою призових грошей, їх було більш ніж достатньо для покупки нового телевізора.
Друзям і діловим партнерам Зеленського ідея президентства видавалася привабливішою, ніж родині. Вони його поступово вимотували, казав мені Тира, «як краплі води, що монотонно падають на мозок». Одним із найвагоміших аргументів наводили успіх «Слуги народу» і масову популярність головного героя, випадкового президента, втіленого Зеленським на екрані. Утім, остаточно схилити ваги у потрібний бік допомогла самовпевненість самого актора. Зеленського виявилося неважко переконати у тому, що він впорається із цією роботою краще за будь-кого з інших кандидатів. Наступні вибори було заплановано на весну 2019 року, і опитування показували, що змагатимуться двоє політичних важковаговиків: чинний голова держави Петро Порошенко та невгамовна Юлія Тимошенко, яку вважали фавориткою майбутніх перегонів. Тимошенко близько п’ятнадцяти років залишалася об’єктом сатири Зеленського. Він змальовував її лицеміркою з манією величі. І от тепер на Україну чекатиме правління Тимошенко?
— Хай буде хто завгодно, — описував мені їхні тогочасні міркування Тира. — Аби тільки ця кровопивця не стала президенткою.
Загалом, щоб переконати Зеленського остаточно, табору Тири знадобилося близько двох років. Перший публічний натяк на їхні політичні плани з’явився наприкінці 2017 року, коли один із найдавніших друзів Зеленського, Іван Баканов[124], зареєстрував нову політичну партію. Назвали її за ситкомом: Слуга народу[125]. Невдовзі Тира помітив, що Зеленський починає прихилятися до ідеї. Однією з підказок стала книга, яку він тоді читав, — про життя і кар’єру авторитарного лідера Сінгапура Лі Куана Ю. За тридцять років влади Лі здобув незалежність для свого міста-держави та створив там економічне диво. Однак правив він за допомогою страху, ув’язнював і змушував замовкнути критиків.
— Ти готовий так робити? — запитав Тира Зеленського, коли побачив його із цією книгою під час гастролей Європою.
Тоді він прямої відповіді не отримав. Проте невдовзі, під час зупинки у Німеччині, Зеленський підсів у фургон до Тири й попросив цигарку. Це було одне з небагатьох місць, де Зеленський ще міг покурити без нагінки за це від друзів. Зробивши кілька довгих затяжок, він повідомив новину Тирі:
— Балотуюся.
То сталося у квітні 2018-го, більш ніж за пів року до того, як про це рішення дізналася дружина Зеленського та його найближчі друзі. Однак Тирі було ясно, що йдеться не про скороминущу примху. Зеленський ретельно зважив свої шанси.
— Ми розуміли, з ким матимемо справу, — казав мені Тира.
Обидва інших кандидати були заможними олігархами ще до приходу до влади. Порошенко й досі володів провідним українським телеканалом. Тимошенко заробила чималі статки на торгівлі газом та особисто знала Путіна. За часів свого дисидентства та прем’єрства вона також набула політичної ваги у західних столицях.
— Вони малу владу. Мали ресурси, — розмірковував Тира. — А тут — хлоп із Кривого Рогу, абсолютно жовторотий.