Утім, була принаймні одна впливова людина, до якої Зеленський міг звернутися по підтримку. Телеканал, що транслював передачі Зеленського, зокрема й «Слугу народу», належав мільярдерові Ігорю Коломойському, нафтовому та банковому магнату з виглядом типового олігарха. Грубий і злостивий, він якось під час спілкування з пресою накинувся з лайкою на журналіста «Радіо Свобода», обізвав «проституткою» та «довбаною спідницею»[126]. Коломойський мав рідкісну особливість — тікав як від російського, так і від українського правосуддя. Влада у Москві розшукувала його за «воєнні злочини» на сході України, пов’язані з діяльністю воєнізованого формування, яке Коломойський фінансував. Влада у Києві — за фінансові злочини, пов’язані з виведенням активів з банку, через що державі довелося рятувати його від банкрутства внеском у сумі 5,6 мільярдів доларів. Коломойський ці звинувачення завжди відкидав. Щоб уникнути арешту, він 2016 року переїхав до Швейцарії, а пізніше — до Ізраїлю, «за сімейними обставинами». Вони із Зеленськими не були близькими. Проте до початку виборчої кампанії 2018 року знали одне одного завдяки роботі та за суспільними зв’язками[127]. Раз на приватному святкуванні дня народження олігарха Зеленський виступив із концертом, а його фільми й телешоу приносили медіахолдингу Коломойського багато грошей.
Коломойський охоче зголосився підтримати політичну кампанію Зеленського — але не від доброти сердечної. Він хотів повернутися до України та відновити контроль над своїм банком, який 2016 року держава, порятувавши від банкрутства, націоналізувала. Ідея підтримати несподіваного кандидата в президенти припала Коломийському до душі. Це обіцяло зробити його потужним гравцем на виборах і, залежно від результатів, забезпечити вплив на державні справи. Під кінець літа 2018 року Коломойський уже активно допомагав Зеленському закладати основи його передвиборчої кампанії.
Очолювати її доручили колишньому юристу Коломойського, Андрію Богдану, ділку з янгольським обличчям і безжальною репутацією. В нагороду за перемогу Зеленського Богдан отримає посаду керівника президентської адміністрації — роль, наділена величезною владою. Однак на початку, коли політичні плани ще були таємницею навіть для родини Зеленського, Богдан не висовувався і зосередився на роботі.
— У нашій країні, щоб тебе обрали, потрібні два складники, — пояснював мені Богдан. — Телевізійний канал і впізнаваність.
Коломойський мав перше, Зеленський — друге.
— Решта — справа маркетологів, політичних консультантів тощо.
Іншими словами — справа таких як Богдан. Щоб оцінити ставлення електорату до Зеленського, його команда провела низку загальнонародних опитувань. Результати приголомшували. У середині вересня 2018 року, коли Зеленський ще і словом не згадував про свої політичні плани й лише з них глузував, опитування поставило його на друге місце серед потенційних кандидатів у президенти. Він уже випереджав чинного, хоча сильно відставав від своєї головної суперниці, Юлії Тимошенко[128].
Богдан узявся розробляти стратегію, яка вивела б Зеленського в лідери. Згідно з опитуваннями й тенденціями голосування, війна з Росією та її маріонетками розколола електорат на два табори. Пересічні виборці на сході та півдні досі перебували під впливом російської пропаганди. Вони або перестали цікавитися політичними процесами в Україні, або прихилилися до однієї з проросійських партій, що повиростали на руїнах режиму Януковича. Протилежна частина електорату рухалася в націоналістичному напрямку. Вони хотіли, щоб Україна активніше захищалася від росіян, і не приймали жодних поступок Путіну у війні.
— У політичному спектрі війна мала ефект центрифуги, — розповідав мені Богдан. — Обидві сторони розійшлися по своїх кутах і стали радикальнішими. Це створило вакуум у центрі. Наш кандидат був покликаний заповнити цей вакуум.
Політичні радники Зеленського вирішили, що задля перемоги він не повинен публікувати розгорнутої політичної програми чи займати жодних чітких позицій.
— Щойно займаєш якусь позицію, — стверджував Богдан, — втрачаєш одну зі сторін.
Набагато ефективніше було б тримати Зеленського далі від спірних питань. Іншими словами, план полягав у тому, щоб зробити із Зеленського білий аркуш, полотно, на яке виборці могли б проєктувати свої уявлення про ідеального президента.
У грудні 2018 року Зеленський був готовий до офіційного повідомлення. Під час гастролей він виділив трохи часу за лаштунками естрадного шоу та записав відеооголошення про свою президентську кампанію. Його пустили в ефір на телеканалі Коломойського під Новий рік. Коли відеоролик був готовий, Зеленський закінчив гастролі і полетів із родиною у відпустку до Франції кататися на лижах. Олена й досі перебувала у невіданні щодо його планів балотуватися, а він і не подумав її попередити. Натомість поїхав того дня з дітьми на лижах, а Олена, ні про що не здогадуючись, залишилася в готелі.