Храм ще темний. Співають усі: «Не ридай мене, мати».Плащаницю несуть у вівтар. Западає тиша. Вона —в честь «распятаго же за ни при Понтійстем Пілаті,і страдавша, і погребенна». Мить єдина, одна —промине у мовчанні. Тоді – задзвенять кадила.Заспівають священики. Зверху підхопить хор.Світлом засяяла дві тисячі років тому могила.За хвилину – засяє пронизаний світлом собор.Вдарять дзвони. Люди підуть ходою хресною,прилаштовуючись до хору – здалеку чутно спів —прикриваючи свічку долонею, із братами своїми одесную.Господи, дай Своїм слугам, кожному, хто що просив.Ти розтрощив нам душі Твоїм стражданням.Ти поранив наш розум Твоїм терновим вінцем.Тільки й радості в нас, що у третій день, згідно з Писанням,Ти воскрес і вознісся, і тепер Ти – поруч з Отцем.<p>♦ ♦ ♦</p>Жінка дивиться прямо – в радості чи то в гніві,чи то в любовнім шалі, й щільнішає, гусне мить.А діва сидить за прядкою, сидить, як і личить діві,погляду не підводить. Між пальців снується нить.Нитка снується – від Благовіщення до Успіння Діви.Тягнеться світла нитка посеред нетрищ пітьми.Ангели прославляють. Та Діва не чує співу,а того, що Діва співає, – на жаль, не почуємо ми.Все заглушає шум у дворі, звук прядки цілими днями —голуб лопоче крильми, ангел ступає легко, втоми не зна.Наше Спасіння у хованки грається з нами.Дзвін ще не вдарив, одначе у вухах бринить луна.В серці Едему дозріли плоди на Древі Життя – правдиві.Вони хоч важкі, однак не бояться впасти, якщо потрясти.Радуйся, о Маріам! Ну бо що ще робити Діві?Радіти, страх мати і дивуватися. Та ще – пряжу прясти.<p>♦ ♦ ♦</p>Відпочинь, і, припавши до ніг Владики,погрійся в променях слави його, щоби також її відчути,вслухайся у левів приборканих охи й рики,скуштуй-но вина, відчуй-но присмак отрути.Стерпи свій зненацький біль від горла й до паху.Біль скрізь і наскрізь – не лишилося місця для страху.От і добре – нічого поганого більше не трапиться із тобою.Познайомся: онде – ангел у чорному, онде – ангел у білім.Твоя душа зринає угору, та об стелю вдарившись головою,втрачає свідомість і падає – поруч із тілом.<p>♦ ♦ ♦</p>
