Вчора Федя прибіг додому в сльозах.Він, разом з другом, стояв на посту номер один,у нашому міському парку,біля обеліска на честь Невідомого солдата,де вічний вогонь в бронзовому вінку-пальнику,Федір стояв, як годиться, в білій сорочці,червоній краватці, з притиснутим до грудей автоматом.Потім прийшли якісь такі в латах і з алебардами,відігнали хлопців, потім привелиякусь жінку в білій сорочці зі зв’язаними руками,у клоунському ковпаку, рота було заткнуто кляпом,і вони спалили її в пальнику біля обеліска.Ми з дружиною пішли туди наступного ранку,все було гаразд, все як зазвичаймабуть йому примарилося.Але й сьогодні хлопчик тремтить і плаче.Треба буде завітати до його друга,послухати, що він розповість.Втім, багато хто каже, що зустрічають у містівершників у червоних плащах, зі списами й мечами,групи піших солдат, закованих у лати,ошатних дам з віялами,одягнених, як у фільмі «Айвенго».Мабуть, в нашому місті будуть знімати кіно.Хоча, відверто кажучи, вони могли бзнайти краще місце:у нас все більше п’ятиповерхівки,плюс приватний сектор – будиночки й паркани,багато акацій, менше плодових дерев,на околиці два величезних завода,але вони просто так стоять, ви ж знаєте, що сталосяпісля розпаду країни. Нічого ніде не працює. Людисяк-так перебиваються дрібною торгівлею.Тепер щоранку людей зганяють за місто.Риють рів, на підводах підвозять каміння,потихеньку зводяться мури і вежі.За цю роботу непогано платять, можнаоплатити рахунки за побутові послуги,вистачає на їжу та одяг,якщо, природно,ти не розтрачуєш гроші в казино або ресторанах,або в глибоких винних підвалах, яких чималоз’явилося в місті. Так, неймовірно,скоро тут будуть знімати кіно про середньовіччя.Ймовірно, вже починають.<p>♦ ♦ ♦</p>
