Наступного дня Страйк сидів за столиком у ресторані «Жан-Жорж» при готелі «Коннахт» і спостерігав за розвагами багатої матінки їхнього нового клієнта. Жінка мала сімдесят чотири роки й обідала з двадцятиоднорічним супутником. Страйк був в окулярах, яких насправді не потребував; у їхню оправу було вмонтовано мініатюрну камеру. Поки що він встиг записати тільки багато хихотіння у виконанні літньої пані. Особливо смішно їй було, коли її юного супутника в темному костюмі, який люб’язно прийняв у неї пальто і підсунув стільця, гості за сусіднім столиком прийняли за офіціанта.
Пара замовила страви та вино, а Страйк попросив салат із куркою, зняв окуляри й поклав їх на стіл так, щоб запис тривав і далі. Зробивши це, він відчув на собі погляд дуже симпатичної чорнявої жінки у чорній сукні. Вона обідала наодинці і всміхнулася йому.
Страйк відвів очі, не відповівши на усмішку, взяв телефон і почав читати сьогоднішні новини, серед яких головною темою був брекзит. До референдуму лишався тиждень, і Страйк уже втомився від істеричних коментарів у пресі, що його оточували.
А тоді він помітив посилання на статтю під заголовком «Віконтесу арештовано за побиття бойфренда-мільярдера».
Страйк перейшов за посиланням. На екрані з’явилася розхристана Шарлотта, яку вела темною вулицею поліціянтка.
Сорокаоднорічна «it-girl» дев’яностих Шарлотта Кемпбелл, нині віконтеса Росс, була арештована за напад на сорокадев’ятирічного американського готельєра-мільярдера Лендона Дормера.
Мейферські сусіди Дормера викликали поліцію в ніч на 14 червня, почувши шум із його оселі. Один з них на правах анонімності розповів «Таймзу» таке:
«Ми почули крики та звук розбитого скла, переполошилися і викликали поліцію. Ми не знали, що відбувається. Подумали, що до нього хтось вдерся».
Росс, чий шлюб із віконтом Кройським минулого року завершився розлученням, має двох дітей-двійнят та довгу історію зловживання речовинами. Колишня пацієнтка Саймондз-Гауса, психіатричного закладу для багатих і знаменитих, модель та журналістка часто бувала героїнею світської хроніки, відколи юнкою втекла з коледжу для дівчат Челтнсм. Фігуруючи її журналах «Harpers & Queen» та «Vogue», Росс часто замиється у перших рядах на показах лондонського та паризького Тижнів моди, а в 1995 році стала переможницею голосування за Найзавиднішу наречену Лондона. Раніше мала тривалі стосунки з Кормораном Страйком, приватним детективом і сином рок-зірки Джонні Рокбі.
Близько місяця світськими колонками ширилися чутки про прийдешні заручини з мільярдером Дормером, проте близьке до готельєра джерело поділилися з «Таймз» таким: «Лендон і так не збирався з нею одружуватися, а після цієї історії все скінчено, повірте. Він не такий чоловік, який терпітиме сцени та скандали».
Сестра Росс, сорокадворічна дизайнерка інтер’єрів Амелія Крічтон, дала «Таймз» такий коментар:
«Питання перейшло у юридичну площину, тож, боюся, не можу сказати нічого, окрім того, що я певна: якщо справа дійде до суду, Шарлотту повністю виправдають».
«Таймз» також звернулася по коментарі до Шарлотти Росс і Лендона Дормера.
Під статтею були численні посилання — на статтю про участь Шарлотти у рекламній кампанії колекції прикрас минулого року, на новину про її поміщення до Саймондз-Гаусу за два роки до того, на історію про те, що Лендон Дормер придбав один із найстаріших п’ятизіркових готелів у Лондоні. Страйк проігнорував їх і натомість повернувся на початок сторінки, де було фото. Макіяж Шарлотти розплився, волосся було скуйовджене, і вона з викликом дивилася у камеру, а поліціянтка тримала її під руку.
Страйк підняв очі на столик, який його окуляри продовжувачки фільмувати. Літня пані годувала свого юного супутника з виделки. Перед ним тим часом поставили салат із куркою, а ще задзвонив телефон. Побачивши код Іспанії, він узяв слухавку.
— Корморан Страйк.
— А це Леонард Гітон, — сказав веселий голос із сильним норфолкським акцентом. — Чув, що ви мною зацікавилися.
— Мене, власне, цікавить певна інформація, — відповів Страйк. — Дякую, що подзвонили мені, містере Гітон.
Я, щоб ви знали, нікого не душив. Я дома з жінкою сидів. — Вочевидь, містер Гітон вважав себе великим дотепником. Хтось — Страйк вирішив, що це була його дружина — давився реготом на тлі.
— Ваша сусідка розповіла вам, у чому річ, містере Гітон?
— Так, вуна сказала, що це щодо малої, що була втопилася, — відповів Гітон. — Нащо ви згадали таку старувину?
— Мій клієнт має інтерес до Універсальної гуманітарної церкви, — пояснив Страйк.
— А, — відповів Гітон. — Ну, гаразд, ми у ділі. За тиждень вертаємось, зручно вам тоді?
Погодивши час і дату, Страйк поклав слухавку і почав їсти. Окуляри так само фільмували, а його думки неухильно линули до Шарлотти.
