Стрімка могила полностью

Засмутившись чи розсердившись, вона шкодила, як правило, собі, проте Страйк досі мав над бровою шрам, залишений попільничкою, яку жбурнула йому в обличчя Шарлотта, коли він остаточно пішов від неї. Вона не раз кидалася на нього під час сварок, намагаючись вчепитися нігтями в обличчя чи вдарити, але дати цьому раду було простіше, ніж кинутим речам, бо Страйк був і вищий та більший, і як колишній боксер умів парирувати. Тим не менше, мінімум чотири їхні попередні розставання сталися після того, як вона намагалася завдати йому фізичної шкоди. Страйк пам’ятав, як вона потім ридала і відчайдушно просила пробачення, а ще клялася більше ніколи так не робити. «Ніколи» тривало щонайбільше рік.

Ледь зважаючи на те, що їсть, Страйк блукав поглядом від інших гостей до вітражних вікон та елегантних занавісок. У зв’язку з Біжу та її коханцем королівським адвокатом, а тепер ще й через напад Шарлотти на мільярдера його ім’я почало щось надто часто з’являтися в пресі. Страйк взяв окуляри з прихованою камерою і знову надягнув.

— Даруйте.

Він підняв очі. Біля його столика зупинилася та жінка в чорному.

— Ви часом не Кор…

— Ні, вибачте, ви мене з кимось переплутали, — відповів він, перебиваючи її на своєму імені, бо жінка говорила досить гучно.

Його об’єкт із молодим другом були надто захоплені своєю розмовою й нічого не помічали, але дехто поглядав у їхній бік.

— Даруйте, я подумала, що впізнала…

— Ви помилилися.

Жінка перекривала йому огляд об’єкта.

— Даруйте, — з усмішкою повторила вона. — Але ви справді дуже схожі…

— Ви помилилися, — твердо повторив Страйк, але коли жінка відходила від нього, її очі сміялися.

Увечері в п’ятницю Робін дочекалася, поки жінки навколо поснуть, а тоді вислизнула з гуртожитку. Сьогодні вона стресувала й нервувала найбільше з усіх мандрівок крізь темний ліс до плас-тикового каменя, бо на добу запізнилася з листом і дуже хотіла переконати агенцію, що з нею все гаразд. Вона перелізла через хвіртку, промчала через темне поле і ввійшла до лісу.

У камені знайшлося двоє шоколадних батончиків і листи від Страйка, Мерфі та Шаха. Робін прочитала їх при світлі міні-ліхтарика. Суть Раянового листа зводилася до ледь прихованого питання про те, коли вже вона покине Чапмен-Фарм. Страйк розповідав, що домовився про інтерв’ю з Гітонами, які зустріли Шері Ґіттінз на пляжі одразу після утоплення Дайю.

У записці від Шаха було таке:

Вчора перевіряв камінь, досі поруч. Страйк каже, що якщо від тебе не буде звістки до опівночі суботи, в неділю він приїде і зайде на ферму через головний вхід.

— Та на Бога, Страйку, — пробурмотіла Робін, зубами знімаючи ковпачок із ручки. Доба затримки — ще не привід для крайніх заходів. Страшенно голодна, вона все ж мала викласти дуже багато, тож відклала поїдання шоколаду й натомість узяла ручку та аркуш, затиснула ліхтарик між зубами й заходилася писати.

Привіт, Корморане,

Вибач за затримку, її були не уникнути, зараз все поясню. Цього тижня сталася купа всього; сподіваюся, мені вистачить чорнила.

1. Сварка сестер Пірбрайт

Я підслухала, як Емілі звинуватила Бекку у брехні щодо утоплення Дайю.

Емілі здається дуже незадоволеною, — думаю, я зможу ії розговорити, якщо подружуся з нею. Також Бекка звинуватила Емілі у співпраці з Кевіном щодо книжки через написи на стінах його кімнати — Бекка бачила фото.

NB: Виявляється, ніхто не сказав Емілі, що Кевіна вбито. Вона вважає, що він вкоротив собі віку. Не знаю, чи Бекка в курсі правди.

2. Маніфестація Украденого пророка

Сталася у середу ввечері Службу проводила

Мадзу, розповіла нам про Александра Ґрейвза і як він утік на Чапмен-Фарм від знущань своєї сім'ї. Посередині на сцені стояв величезний, більше людського зросту солом'яний чоловік, і