— Так, — відповіла Робін, — погоджуюся.

Двері за спиною Вейса прочинилися. Повернулася Бекка з двома аркушами паперу та ручкою. Також вона принесла бритву і балончик піни для гоління.

— Хочу, щоб ти прочитала те, що написала для тебе Бекка, — сказав Вейс, а Бекка поклала перед Робін дві форми та ручку, — і, якщо погоджуєшся з цим, переписала ці слова на чистий аркуш і поставила свій підпис.

Робін прочитала текст, написаний акуратним круглим почерком Бекки.

Я була віроломна.

Я розповсюджувала брехню.

Я маніпулювала іншим вірянином і підірвала його довіру до церкви.

Я маніпулювала іншим вірянином, підбурюючи до брехні.

Я вчиняла дії й казала слова, що прямо суперечили вченню церкви про доброту і братерство.

Класними думками, словами та діями я пошкодила узи довіри між мною та церквою.

Я приймаю співмірне покарання за свої вчинки.

Робін взяла ручку і під наглядом своїх чотирьох обвинувачів переписала ці слова й підписалася іменем Ровени Елліс.

— А тепер Бекка поголить тобі голову, — сказав Вейс, — на знак…

Тайо стрепенувся. Батько на мить підняв на нього очі, а тоді усміхнувся.

— Гаразд, обійдемося без гоління. Тайо, ходи з Беккою й допоможи принести ящик.

Тайо та Бекка вийшли, лишивши Вейса та Мадзу мовчки дивитися на Робін. Тоді вона почула човгання, а тоді двері знову прочинилися, і Тайо та Бекка занесли важкий дерев’яний ящик на розмір як великий кофр, який мав отвір завбільшки як поштовий конверт на одному кінці, а ще — віко на петлях і з замком.

— На цьому, Артемідо, я залишу тебе, — сказав Вейс, підводячись і знову пускаючи сльозу. — Навіть якщо гріх був великий, необхідність покарання вселяє в мене відразу. Шкодую, — додав він, притискаючи руку до серця, — що це взагалі потрібно. Шануйся, Ровено, побачимося на іншому боці, коли страждання, сподіваюся, очистить тебе. Не думай, що я не визнаю твоїх дарів розуму та щедрості. Щасливий, — додав він, злегка вклоняючись їй, — що попри все ти вирішила залишитися з нами. Вісім годин, — кинув він Тайо.

І вийшов.

Тайо відкинув віко ящика.

— Обличчям сюди, — сказав він, показуючи на прямокутний отвір. — Стань навколішки і схилися у покутній позі. А тоді ми опустимо віко.

Нестримно трусячись, Робін підвелася. Вона залізла в ящик лицем до отвору, стала на коліна, скрутилася. Всередині ящик був невідшліфований: крізь тонку мокру рясу в її коліна увіп’ялися скабки. А тоді на спину її опустилося віко.

Крізь прямокутний отвір вона побачила, як вийшли Мадзу, Тайо та Бекка. Видно було тільки подоли їхніх шат і ноги. Мадзу, яка виходила останньою, вимкнула світло, зачинила двері і замкнула їх.

<p>83</p>

Сума дев’ять на п’ятому місці…

Посеред найбільших труднощів надходять друзі.

«Ї Цзін», або «Книга Змін»

Страйк, який дістався Лайонс-Маут о першій годині дня, тепер сидів у своєму темному «БМВ» в межах сліпої плями біля паркану Чапмен-Фарм. Шах віддав Страйкові ножиці для дроту і прилад нічного бачення, крізь який він тепер виглядав людську постать у лісі. Шаха Страйк відправив до Лондона: не було сенсу годинами сидіти в темряві удвох.

Майже опівночі, коли сильно дощило, у Страйка задзвонив мобільний.

— Не з’явилася? — стривоженим голосом спитала Мідж.

— Ні, — відповів Страйк.

— Вона вже була пропустила один четвер, — нагадала Мідж.

— Та знаю, — відповів Страйк, вдивляючись у темряву за поцяцькованим краплями склом, — але де в дідька подівся камінь?

— Може, сама переклала десь?

— Могла, — погодився Страйк, — але я не розумію, нащо.

— Тобі точно не потрібна компанія?

— Ні, я собі даю раду, — відповів Страйк.

— А якщо вона й сьогодні не з’явиться?

— Ми домовилися, що до неділі я нічого не роблю, — відповів Страйк, — тож вона має ще одну ніч, якщо не з’явиться в наступні кілька годин.

— Боже, сподіваюся, з нею все добре.

— І я, — відповів Страйк. Намагаючись підтримати це покращення стосунків із Мідж попри всі свої побоювання, він спитав:

— Що там Таша?

— Та, мабуть, у нормі, — відповіла Мідж. — Під її будинком зараз Барклей.

— Добре, — відповів Страйк. — Я щодо тих фото, мабуть, перегнув палицю. Бо не хочу, щоб у Паттерсона була зайва палиця, щоб нас бити.

— Я розумію, — відповіла Мідж. — А ти мене вибач за те, що сказала про оту з надутими цицьками.

— Вибачення прийнято.

Коли Мідж поклала слухавку, Страйк продовжив дивитися в темряву крізь прилад нічного бачення.

Минуло шість годин, а Робін так і не з’явилася.

<p>84</p>

Сума шість на п’ятому місці…

Хвороба невідступна — а смерть все не настає.

«Ї Цзін», або «Книга Змін»

Перейти на страницу:

Все книги серии Корморан Страйк (uk)

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже