Прокурор був задоволений – він, безумовно, отримав ще один лавровий листок, щоб поповнити славу винятково працездатного чиновника, він також влаштував собі алібі і провів другий святковий день, як йому заманеться, у приємній та інтелігентній компанії, накачаний аж до ніздрів вишуканими напоями. І сьогодні, після повернення додому, на нього чекає чудова, піднесена мить тріумфу, коли ВІН буде пробачати… Що ще потрібно від життя? Службового підвищення, підвищення зарплати, багацько фізичних насолод і задоволення від приниження дружини… Справжня Аркадія.
Він уже прочитав моторошні свідчення заарештованого, якого навмисно й незаконно відправив назад до Цитаделі. Він сам набрів на цю ідею, будучи певним, що справедливість виявиться беззахисною перед правами обвинуваченого, тому скористався нагодою, що злочинець був об’єктом інтересу політичної поліції та жандармерії, і позичив його їм на два дні. В обмін на повні свідчення. Він знав, що ті дотримають слова і не піддадуть цензурі протоколи, тому що це тільки початок справжнього розслідування і введення в оману довіреної особи генерал-губернатора і головнокомандувача військовими силами губернії могло закінчитися для них ближчим часом плачевно. Наприклад – Цитаделлю. Але по той бік ґрат… Пан таємний радник поклав свої нашкрябані нотатки та витяги зі свідчень у конверт, який запечатав, поклав до
Ті самі звіти дійшли до асесора Пулавського в зовсім іншій редакції – хоча не було змінено жодної літери, де йшлося про злочини. Були витерті лише абзаци про замовників, причини приїзду тощо. Було визнано, що вони йому не потрібні. Пан Адам уже був достатньо досвідченим чиновником, щоб помітити певні прогалини та неузгодженості, але оскільки вони не стосувалися його безпосередньої роботи, то він і не зупинявся на них. Він викреслив чотири прізвища зі списку жертв, а потім з усією поліцейською групою вирушив ретельно обшукувати майно вбивці. На час свят воно були закрито, опечатано й охоронялося трьома агентами, які змінювалися кожні чотири години. Він їхав у фіакрі з фотографом і таємним агентом з кримінального відділу, слідчого відділення поліцмейстера. По дорозі вони забрали кількох людей з відділку – у другий екіпаж – заради допомоги. Коли вони прибули, то якимось дивом застали на місці офіцера жандармерії. Він побажав бути присутнім під час обшуку
Вони розділили територію досліджень на чотири сектори: будинок, домашня студія, сад і садовий павільйон. Перед воротами асесор провів останній інструктаж, наказавши агентам: спочатку намалювати всі сектори на карті, потім сфотографувати їх, а потім обшукати з собакою. Тільки після цього слід приступати до перегляду. Підозрілі предмети спочатку необхідно описати та, за потреби, сфотографувати, а вже потім охороняти. Це стосується всіх зразків письма, зразків волосся, слідів присутності жінок, предметів, що підтверджують присутність на території інших осіб, крім господаря, абсолютно всіх документів, переважно листів і дагеротипів. Шукайте будь-які предмети, які могли бути пов’язані з вбивством, наприклад ножі, іншу холодну та вогнепальну зброю. Необхідно знайти кожен слід крові, що зберігся. Після завершення обшуку відвезіть необхідне до поліцейського відділку. Залиште одного дільничного для охорони майна. Дайте йому собаку стерегти сад.
Асесор визначив собі – як найцікавішу і найскладнішу ділянку – павільйон у саду. До нього приєднався жандарм, який, як тільки вони залишилися наодинці, чітко поставив певні умови:
– Просимо взяти до уваги, що матеріали щодо підозрюваного за період до його поселення у Варшаві належать до нашої компетенції. Те саме стосується всіх його подальших контактів із чужими країнами чи перебуванням тут іноземців. Ці сліди залишаться виключно в нашому розпорядженні, тобто Третього відділення.
– Добре, добре, не нервуйте, — не дуже люб’язно відповів поліцейський. – Сфотографуйте вхідні двері… – звернувся він до урядового фотографа.
Вони зайшли до прихожої, де й досі лежала знаменита рукавичка. Огляд маленького приміщення не зайняв багато часу, але наступна частина павільйону – величезна темна кімната, повністю позбавлена вікон – значно затягнула роботу. Їм довелося викликати хіміка, при чому офіцер наполіг, щоб експерт прибув з їхнього департаменту. Минуло дві години, перш ніж той з'явився.
– Серед хімічних речовин шукайте також те, що можна використовувати в якості симпатичних чорнил! – наказав йому жандарм.
Експерт голосно розсміявся:
– Пан жартує? Адже в такій лабораторії практично всі реактиви можуть служити еквівалентом такого чорнила! Мені потрібні більш конкретні вказівки.
Офіцер замовк.
Пізніше вони втрьох разом обшукали темну кімнату та дві інші кімнати – одна була свого роду театром, де знімали фотографії, а інша була складом/сушарнею. У всіх кімнатах знайшли фотограми, дагеротипи, целулоїдні плівки та посріблені пластинки.