Швидше за все, вона повинна була послужити повторно: планувалося її конкретне використання – але ми не знаємо проти кого, де і коли. Арешт Курта та конфіскація рушниці під час транспортування чи зберігання запобігли її подальшому використанню. Те, що її мали використовувати, підтверджує той факт, що її не повернули до Німеччини після першого нападу. Характерною перевагою цієї зброї є не далекобійність і не точність - наші експерти навіть кажуть, що вона має виключно великий розкид, зброя вимагає снайпера. Йдеться про відсутність звуку пострілу. Іншими словами, це спеціальна рушниця для вчинення замахів у громадських місцях, де шум одразу викриває вбивцю. Весь секрет - відсутність гуку - в тому, що це пневматична зброя. Відголос обмежується звуком, схожим на той, що видається при відкритті пляшки шампанського…
Через низьку влучність зброю було оснащено додатковою підтримкою – кулею зі зрізаним свинцевим наконечником, яка при найменшому влученні завдає серйозної шкоди, особливо м’яким тканинам. Це означає, що якщо поцілити не досить точно, наприклад, у серце, вона все одно спричинить сильну внутрішню кровотечу і, як наслідок, смерть потерпілого.
Роблячи підсумки – ми не знаємо, хто і чому застрелив майора з Охоронного Відділення. Я впевнений, що цим розслідуванням має зайнятися жандармерія, вони, звичайно, зараз його проводять. Не видається ймовірним чи навмисним залучення спеціальної зброї, щоб просто усунути звичайного майора, навіть із корпусу Охранки, скоріше, його вбили цією зброєю – при нагоді. Ми ще не знаємо, для замаху на кого її привезли сюди – ще не знаємо.
Щодо мережі прусських шпигунів – оскільки група агентів, яких залучили, співпрацювала з інформаторами, які вже тут оселилися, такими як власники цегельні Хайнц Мюллер і Ганс Рюген, – ми встановили за всіма таємне спостереження. Чекаємо на докази більш серйозних злочинів. Ми хочемо розкрити всю змову.
Як я вже згадував, спіймані вбивці та німецький агент мали зброю, оснащену боєприпасами нового типу. Очевидно, люди Вільгельма мали доступ до англійської документації, тому що – наскільки ми знаємо – англійці тільки-но почали масове виробництво у своїх колоніях: в Індії на передмістях Калькутти. Ця нова куля називається "дум-дум" або "дам-дам". Варто розглянути можливість використання цього типу куль нашими силами – військовими та поліцією.
Найголовніше – вбивці жінок були спіймані. Тому сьогодні вранці одній із газет дозволили опублікувати згадку про це. Її зміст узгоджувався з цензором. Власне, наша робота вже завершена – звісно, тепер ми будемо проводити всі необхідні планові заходи, документувати окремі злочини, можливо, розкопаємо ще якісь – досі невідомі нам – вбивства. Але з точки зору поліцейських служб, ця проблема успішно вирішена. Усі спірні питання стосуються питань політики та розвідки. По їхній кількості я розумію також причину, чому німці підкинули нам ці "зозулині яйця". З усією впевненістю - вони не мають кримінального характеру.
Усі базові процедури будуть завершені протягом тижня-двох, нам не потрібно поспішати, оскільки зловмисники під замком. Тоді на основі зібраних доказів прокуратура зможе підготувати звинувачувальний акт, ознайомити з ним затриманих тощо. Поки що обидва заарештовані будуть розміщені в лікарні доктора Ктонопки, завдяки чому ми зможемо представити в суді відповідні експертні висновки.
Прокурор аж пітнів від намагання говорити якомога простіше, хоча юридичні фрази самі собою сипалися з його язика. Крім того, його мучило похмілля після "грузинської" ночі. На світанку з готелю він пішов до лазні, а звідти прямо на роботу, хоча повністю видалити сліди вживання алкоголю з тіла йому не вдалося.
Тепер ад'ютант заговорив:
– Так, панове, ви діяли хоробро. Висловлення подяки у формі згадок у відповідних листах і звітах міністру поліції повинно швидко призвести до появи нових "стрічок" на ваших мундирах. І справді, зараз справу – як криміналістичну проблему – закрито. Його Високопревосходительство сподівається, що у виконанні рутинних наступних кроків буде така ж точність і ретельність, як і на самому початку. До початку суду дозволено три статті в пресі: не наголошуйте більше на німецькій національності злочинців, на це завжди знайдеться час. Слід привернути увагу преси до висвітлення ролі місцевих правоохоронних сил – поіменно – у цій небезпечній операції. Доки суддівська колегія не буде призначена, хай преса нічого не пише. Політична ситуація змінюється, побачимо, які вказівки прийдуть. Дякую вам, панове, від імені генерал-губернатора, на сьогодні все. А ви, пан фон Брюгге, не могли б ви залишитися ще на хвилинку?
Решта чиновників вийшли із зали засідань, Гурко лише пробурмотів:
– Я на хвилинку… Убік… – І теж відійшов.
Ад'ютант звернувся до прокурора.
– Шановний пане таємний радник… ми хотіли б знати все про справу Вотцова та про агентів. Від вас, не тільки від ІІІ Відділення. Запустіть свої джерела… Там теж.
– Знання – це сила… – двозначно сказав пан Тимофій.
– І влада, пане дійсний таємний радник… Якщо що…