Опинившись за кілька сантиметрів від Ґрема, вона подалась уперед і поцілувала його, спершу ковзнувши язичком по губах хлопця, а тоді настирливо просунувши його глибше в рота. Однією рукою вона провела у мулата за вухом, іншу опустила спереду на джинси, граючись із пряжкою… і з тим, що тверділо нижче від неї.
Продовжуючи відповідати на цілунки, Ґрем погладив долонями її стегна. Гаряча кров шугонула по всіх кінцівках, коли він зрозумів, що дівчина в панчохах. Піднявши край сукні, він підчепив пальцями трусики й стягнув їх донизу. Переступивши з ноги на ногу, Сатомі піднялась на пальчики та скинула їх на підлогу.
Ґрем торкнувся рукою розпаленілого тіла між її ніг, не припиняючи цілувати. Знайшовши клітор, стиснув його пальцями, водночас відриваючись від губ дівчини й опускаючись із поцілунками на шию, а потім ще нижче — на груди.
Тепло від його рук розливалось усім її тілом.
Сатомі відступила на крок, щоб спертись об стіну, інакше просто з’їхала б на підлогу. Ноги тремтіли, ледве втримуючи тіло. Ґрем відчув це; взяв дівчину на руки (вона обхопила його ніжками) й поніс до спальні. Поставивши перед ліжком, Ґрем через голову зняв її сукню, залишивши японку в самих чорних панчохах і червоному мереживному брасьєрі, що ледве прикривав соски.
Потому легенько штовхнув на матрац.
Цілуючи, Ґрем піднявся вгору по її тілу. Коли дотягнувся до лиця, Сатомі з жадобою впилась у його губи. Якийсь час вони грались язиками, потому Ґрем узявся пестити її груди. Його язик закружляв навколо набухлого соска, й Сатомі, стиснувши в кулачках цупке волосся американця, притишено застогнала.
Мулат ковзнув пальцями по низу живота — раз, другий, третій. Доторкнувся клітора. Сатомі зірвала з хлопця сорочку й почала водити руками по спині від шиї аж до сідниць, стягуючи нижче джинси. Коли його великий палець зачіпав винятково чуттєву точку, дівчина скрикувала і встромляла нігті у спину американця.
На мить відірвавшись від тіла, що пашіло плотським теплом, Ґрем скинув джинси.
— Ніколи не думала, що я з тих дівчат, які готові віддатися першої ж ночі… — м’яко сказала Сатомі, насолоджуючись його м’язистим, доглянутим тілом. Вона побачила його член і замружилась від ущипливого передчуття, що, наче бульбашки газованої води, розпливлося по втягнутому животу.
Він кинув на неї погляд, ладний наморщити брови, та з виразу обличчя зрозумів, що це лише гра. Дівчина не має на увазі те, що каже, вона не має наміру зупинятись, і Ґрем продовжив пестити її (ліва рука — між стегон, права — на грудях), відчуваючи, як указівний і середній пальці долоні стають мокрими.
— Усьому буває перший раз, — відповів він, поцілувавши внутрішню частину стегна Сатомі. Близько. Так близько…
Вона вигнула спину, прикусивши краєчок нижньої губи, й застогнала голосніше. Від рухів його пальців спирало подих. Усередині, готуючись вивільнитися, згущувалась енергія сотень атомних вибухів.
Ґрем більше не міг стримуватися, тож лагідно розвів її ноги.
— I want to fuck you until you can’t walk anymore… — хрипко прошепотів мулат і увійшов так глибоко, як тільки міг.
За вікном дощило. Від затоки тягнуло крижаною вогкістю. Ґуннар Іверс підставив Левку та Семенові по табурету, сам сів на дерев’яний стільчик і, не запропонувавши ні кави, ні чаю, розгорнув накидану від руки карту.
Левко іронічно всміхнувся. Поведінка художника все більше нагадувала фарс, а сам він в очах українця перетворювався на психічнохворого — не буйного, та все ж із конкретно перекособоченим дахом. Сьома німував, звіддалік роздивляючись альбомний аркуш, який злегка виблискував у світлі лампи.
— Не говоріть нічого, — схвильовано промовив Ґуннар, — спочатку вислухайте, а потім вирішуйте, що із цим робити, — він розгладив долонею аркуш і тицьнув пальцем у точку в нижньому правому куті: — Ось це Пуерто-Мальдонадо, єдине поселення в регіоні Мадре-де-Діос, що може слугувати відправним пунктом для експедиції…
— А хто вам сказав, що ми… — розтулив рота Левко.
