Основатели радикальной партии драгомановцы Франко и Павлык издавали газету "Народ". 20-летняя девушка писала дяде: "Народ" відвертав від себе наших людей тим, що мало змагався з "кацапами", а дуже багато з народовцями (а симпатії українців були таки найбільше на народовській стороні), до того ж нас прикро вражав його сварливий тон, — я й тепер думаю, що він собі шкодить отим нестримливим тоном, — потім оті вічні переклади з Толстого та Успенського сприкрилися нам дедалі — та й справді: чи тільки ж світу, що в вікні?" Франко и Павлык плохо сражались с кацапами. А этими толстыми да успенскими просто достали. Но разобравшись с ситуацией на месте, Украинка доложила в Софию: "Тепер, я думаю, галицькі симпатії на Україні мусять змінитись… Дізнавшись, яка-то єсть радикальна партія, наші люди (звичайно, не всі, а хто більше тямущий) перенесуть свої симпатії на радикалів". Проводится разъяснительная беседа с братом: "Ти не можеш зрозуміти, чого "Народ" хоче перетягти до себе "кацапів", але він має рацію, бо кацапська партія досить велика, міцна, та й гроші має і вплив на попів, отже, як би від неї відлучились молоді розумніші люди, то вона дуже б ослабла, а се для Галичини було б велике щастя". Примерно такое же, как в легенде "Щастя" (см. выше). "Звісно, коли вони стануть радикалами, то перестануть бути кацапами, та то й слава богу". Пролетарии всех стран, ради Бога, соединяйтесь!
