Таке було обличчя фашизму, представлене в особах його «асів»... Ці «аси» зазнали заслуженої кари, по них не лишилося навіть попелу. Однак поріддя фашистського сатани не зникло ще з лиця землі. Темні сили, ті самі сили, що вигодували Муссоліні й Гітлера, ще живуть і діють. Коли представник групи німецьких банкірів Шредер вручав щорічно Гіммлерові мільйон марок «на спеціаль­ні цілі», він не запрошував у свідки репортера з фото­графічним апаратом і не давав нікому на цю тему інтерв’ю; ми бачили тільки страшні результати цих по­дарунків. Не роблять цього і сьогодні гуртки на зразок «гуртків Вільгельма Кепплера», розсіяні, до речі, не тіль­ки по Німеччині...

Хто ж з тих, що годують і голублять багатотисячну «переселенську армію» Андерса та рештки дивізії СС «Галичина», назве своїх годованців по імені? Проте це не міняє факту, що ми маємо справу із свідомо створе­ною та організованою резервною армією фашизму, ство­реною і організованою в самому серці зруйнованої й знекровленої фашизмом же Європи. Клас черчіллів * і мар- шаллів * може міняти тактику, але природи своєї, приро­ди хижака він не змінить. Фашизм — його дітище — ли­шається й надалі реальною небезпекою. А це накладає на кожного з нас священний обов’язок послідовної не­щадної боротьби з реакцією — у всіх її відмінах.

Цій справі й присвячена моя скромна книжка, збірка вибраних статей і нарисів, написаних у різний час, але з однією, спільною для нас всіх думкою: наблизити день, коли справжня свобода стане надбанням усього люд­ства.

Львів, 1947

ГАЛЕРЕЯ ЛЮДОЖЕРІВ

Старий Нюрнберг проіснував на світі рівно 900 ро­ків. Кажемо «проіснував», бо про це місто можна гово­рити сьогодні, користуючись лише минулим часом. Ви входите в цю святиню середньовічних майстрів одним з десяти мостів, перекинутих через 30-метрової ширини рів, і потрапляєте раптом в епоху Фрідріха Барбаросси *.

Сувора готика церкви Лоренца височить над архітек­турою вузьких мальовничих вуличок, що, поплутані в дивовижний клубок, вириваються несподівано на північ і через сім, порослих мохом, кам’яних мостів біжать стрім­ко вгору повз ратушу і копію храму Паризької богома- тері, щоб зустрітися біля брами старезного, як світ, бургу.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже