Приблизно такої самої вартості «аргументами» ко­ристується колега Ріббентропа — головний уповноваже­ний по набору робочої сили Заукель. Він намагається виправдати себе тим, що вступити у нацистську партію його змусили безробіття і злидні. Дрібна, миршава лю­дина, що збудувала страхітливий млин смерті, жорна иного протягом кількох років безжалісно мололи здоров’я і життя мільйонів рабів, сьогодні знітилась, принишкла і через свого захисника видає себе за безвольного, без­ініціативного, позбавленого будь-якого впливу на хід по­дій напівкретина, що тільки випадкого дізнався про своє призначення.

«Заукель — посередня людина,— пише, наче вибачаю­чись перед нами, доктор юридичних наук Серваціус.— Це людина другого гарнітуру. Він не вміє самостійно ор­ганізувати й керувати»,— співчутливо зітхає адвокат і за прикладом свого клієнта перекидає всю вину на Гім- млера.

Щоб доповнити картину свого покривдження, Зау­кель скаржиться, що йому, батькові десяти дітей, по­щастило за весь час служби во славу фюрера забрати у власну кишеню «всього» 300 тисяч марок. 250 тисяч з цієї суми Заукель дістав від Гітлера в своє 50-річчя, За що? Про це «другий гарнітур» мовчить.

Ще одна «жертва випадковості», Ганс Франк, також «не мав жодного впливу на хід подій». У всьому, що ста­лося, винні, виявляється, не Франк, а Гіммлер, Герінг і, як це не дивно — «людина другого гарнітуру» — Зау­кель. Франк також випадково вступив у члени нацист­ської партії, випадково став баварським міністром, так само випадково опинився згодом на посаді генерал-губер­натора Польщі і Галичини. Цей убивця 6 мільйонів поля­ків і українців та 3,5 мільйонів євреїв переодягається на наших очах у тогу (цитую дослівно): «борця за ідею закону і держави...».

Як виявляється, цей «борець» не мав у руках жодної влади. За його словами, все погане робилося руками ви­щезгаданих нацистів та ще обергрупенфюрерів СС. Сам же Франк тільки те й робив, що їздив до Берліна просити Гітлера про... відставку. Але жорстокий Гітлер і не думав вволити волю генерал-губернатора, бо це, як нахваляється Франк, «могло б викликати небажаний від­гук за кордоном». Завдяки цьому «любимець закордону» Франк опинився сьогодні за гратами...

Окрему тактику захисту обрали недавні нацистські маршали і адмірали. Вони галасують на всі лади про свою непричасність до... політики. Йодль раптом забув про свої мюнхенські гімни націонал-соціалістським бо­гам та божкам і скромно представ перед нами в сірій формі «аполітичного солдата». Йодль каже: «Пере-

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже