Гітлер піднімає трубку і викликає Герінга. Він ненавидить до спазмів горла цього жирного, любашного кабана. І за те, що Герінг його права рука, без якої він, самодержець рейху, аж ніяк обійтися не може, і за те, що в догідливому, перебільшено догідливому, голосі рейхсмаршала бринить погано приховане презирство. Він не може забути, він до самої смерті не забуде Герінгові критичних хвилин, коли диявольська спритність і винахідливість цього невтомного буйвола з аристократичним профілем ставали третьому рейхові — і як ще! — в пригоді, розбиваючи в дрізки самовпевненість фюрера і змушуючи його почувати себе інколи таким безпорадним нікчемою перед цією горою сала. Коли Герінг у рабському поклоні схиляє перед ним голову, він інстинктивно подається назад, наче побоюючись удару цієї голови, єдиної поки що в рейху голови, досить сильної для того, щоб, на випадок чогось, покласти край дивовижній кар’єрі Адольфа Шікельгрубера.
Згодом Гітлер у вогненному кільці загибелі згадає востаннє Герінга і тремтячою від передсмертного жаху рукою напише наказ про арешт ненависного спільника. Однак тепер, коли ще не всі мости за спиною спалені і коли в заграві майбутньої війни йому ввижається фата моргана перемоги, Гітлер відчуває своє безсилля: він буде змушений приймати послуги цього тристафунтового лиса. До якогось часу, тобто доки він, Адольф Шікельгру- бер з-під Лінца, не стане твердо обома ногами на земній кулі так твердо, що зможе обійтись без Германа Герінга...
Але поки далеко ще до того дня, і Гітлер часто, частіше, ніж треба, користується його послугами. Чим брудні- ші вони, тим краще: Гітлер хоче принизити ними рейхсмаршала у своїх власних очах.
Гітлер чує в трубці тихе шарудіння, і незбориме почуття ненависті знов забиває йому дух. Як і завжди в таких випадках, він тягне з глибини грудей на допомогу густий баритон і ним викладає Герінгові справу фон Рі- тена.
«Буде зроблено! Буде зроблено, мій фюрер...» — тихо, спокійно відповідає Герінг, і, намагаючись володіти собою, Гітлер кладе трубку. Піднімає погляд на Ріббентро- па. Це його трохи заспокоює. Синява очей тирана прояснюється. Є ще хтось біля нього, хто нічим не нагадує Герінга, хтось, про кого не треба завжди думати так напружено, з таким тривожним серцем.