...Герінг умів у таких випадках держатися слова. Другого дня на подвір’ї у графа з’явилися гестапівці і показали йому наказ про арешт. Він починався словами: «За розпорядженням фюрера...» Тими самими словами відповів родичам графа Герінг, коли вони намагалися виручити в’язня.
Йоахім фон Ріббентроп став повноправним власником конфіскованого замку. Заперечень юридичного характеру не було і не могло бути: за кілька місяців свого перебування в концтаборі фон Рітен перетворився на тінь. Одного дня цю тінь розвіяла милосерда куля есесівця.
Сьогодні про ці деталі життя-буття Ріббентропа-мі- ністра Ріббентроп-підсудний не тільки говорить неохоче. Він їх просто... «не пам’ятає»... він не пам’ятає ні випадку з фон Рітеном, ні такої самої, достеменно такої самої історії з працівником його міністерства Лютером, що мав необережність посваритися із своїм шефом.
«Я не був при цьому і не пам’ятаю...» — ось стереотипна відповідь Ріббентропа-підсудного, коли його питають про не дуже приємні для нього речі. Він називав навіть причину цієї виняткової в історії медицини атонії пам’яті — бром. В останні роки кар’єри Ріббентропа його нерви були такі напружені, такі напружені, що він був змушений приймати бром. У таких великих, неймовірно великих дозах...
На цьому не кінець скаргам фон Ріббентропа. Виявляється, на службі в Гітлера він втратив не лише пам’ять, але й власну індивідуальність. Про це запопадливо повідомляє суд свідок Ріббентропа, його особиста секретарка Маргарета Бланк: «Пан фон Ріббентроп підпорядковував свої думки думкам фюрера. Думки Гітлера були його думками».
Коротко кажучи, не міністр, а автомат. Забув тільки Ріббентроп, як забули і його свідки, що коли автомат робить капості, його так само... ламають.
Ріббентроп і в своїй камері, і в залі засідань суду залюбки читає оповідання Гофмана*. Мабуть, тому він так вільно почуває себе в ролі ляльки-автомата. Він так глибоко ввійшов у цю роль, що, коли згадує про Гітлера, його бас стає оксамитним, а в очах з’яьлгтються сльози розчулення. Він і сам ладен повірити в надприродну силу фюрера, коли б це могло трошечки зменшити тягар його відповідальності за все заподіяне. Але ці тонни, тонни обвинувального матеріалу! Вони ламають, трощать, змітають так старанно продуману, зважену, вивчену напам’ять будову оборони.