Герман Герінг почав свої свідчення з короткої, на диво короткої автобіографії. Він не без гордощів поін­формував своїх суддів, що його батько був у свій час гу­бернатором німецьких колоній в Східній Африці. На жаль, він не додав, що його вельмишановний татусь при цій нагоді винищив поголівно багатотисячне туземне плем’я герерів. Причина — пасивний опір колонізаторам. Метод його вбивства був, мабуть, джерелом натхнення для Гер­мана в його майбутніх ділах. Все плем’я, разом з грудни­ми дітьми, було вигнане Герінгом-старшим із своїх осель у пустелю, де протягом кількох тижнів загинуло від спра­ги й голоду.

Один із свідків розповідає про концтабір у Маутгау- зені. Герінг слухає з увагою, але, як завжди в таких ви­падках, обличчя його нерухоме, застигле в споглядально­му вичікуванні. Ви маєте тепер враження, що перед вами не Герман Герінг, винахідник і організатор маутгаузенів,

Н Я. Галая, т. 2

321

а безсторонній експерт, якого лише на кілька днів запро­сили до суду.

«Комендант Маутгаузенського концтабору звернув увагу на виключно красиві зуби двох молодих євреїв, при­везених сюди з Голландії. Нещасним було вирізано шлунки і по одній нирці, потім впорснуто їм у серце бен­зин, відрубано голови, а після відповідного препарування цих голів комендант табору поставив їх у себе на пись­мовому столі».

Герінг слухає і оком не моргне. В нього за пазухою готовий уже «контраргумент»: розповідь про єврейську сім’ю Баллін із Мюнхена. Цю розповідь витягне захпсник Штамер трохи згодом і покладе в уста свідкові генера­лу] Боденшацу. Про те, як Герінг врятував цю сім’ю від своїх же рук, своєчасно виславши її нібито за кордон.

Чому саме сім’ю Баллін, і чому тільки її? Бо сім’я Баллін під час мюнхенського путчу врятувала Герінгові життя. За цю свою фатальну помилку сім’я Баллін удо­стоїлась двадцять років пізніше нагороди: вона стала єди­ною із мільйонів єврейських сімей, якій Герінг дозволив ласкаво жити. Дозволив їй жити на те, щоб сьогодні вдруге його рятувала, на цей раз від шибениці. Так ви­глядає подвійна бухгалтерія арійської моралі, роблена рукою зразкового арійця.

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже