Є ситуації, коли навіть на лаві підсудних Герінг по­вертається до ролі першого шефа гестапо, дарма що в цьому випадку весь апарат Германа складається лише з однієї людини: його адвоката. Та, як виявляється, на апарат шантажу й цього досить. Чи не найкраще показав це випадок з свідком Шахта, відомим уже сьогодні Гізе- віусом, людиною 2 липня* й... американської розвідки та автором неприємної для Герінга книжки про третій рейх. Напередодні виступу свідка до нього прийшов адво­кат Штамер і, не церемонячись, сказав:

—■ Мій клієнт попереджує вас, щоб ви були обережні в своїх свідченнях, інакше... гм!..

Та лихо Герінга хотіло, щоб Гізевіус не злякався цьо­го «гм» і розповів стільки нових подробиць з біографії рейхсмаршала, що навіть доктор Штамер схопився за голову...

Та ще «яскравіший» матеріал дають фрагменти сте­нографічного звіту з наради Герінга з рейхскомісарами окупованих областей та представниками військового ко­мандування про продовольче становище. Нарада відбулася

323

11*

в четвер 6 серпня 1942 року в «залі Германа Герінга», в міністерстві авіації.

Г ерінг: «...Я бачу, що люди в кожній з окупованих областей жеруть донехочу... Боже мій, адже ви послані туди не для того, щоб працювати для добробуту доруче­них вам народів, а для того, щоб викачати все можливе, для того, щоб міг жити німецький народ. Цього я чекаю від вас. Треба нарешті припинити цю вічну турботу про іноземців...»

«...Біля воріт Рурської області лежить багата Голлан­дія. Вона могла б послати під цю пору значно більше овочів у цю вимучену область, ніж це робилось раніше. Що про це думають панове голландці, мені цілком байду­же. Взагалі в окупованих областях мене цікавлять лише ті люди, які працюють на озброєння й на забезпечення продовольством. Вони повинні одержувати стільки, щоб лише могли виконувати свою роботу. Чи панове голландці є германцями, чи ні, мені це цілком байдуже; бо якщо вони ними є, то тим вони більші дурні, а як треба посту­пати з дурними німцями, вже показали в минулому ви­датні особи...»

...Тепер Герінг продемонструє нам свої почуття до ін­ших країн.

«...Я забув про одну країну, тому що звідти нічого не візьмеш, крім риби. Це Норвегія. Щодо Франції, то я вва­жаю, що земля там обробляється недостатньо. Франція може обробляти землю цілком інакше, якщо селян там трохи інакше змушуватимуть до роботи. По-друге, в цій Франції населення обжирається так, що просто ганьба і сором...»

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже