«Я сподіваюся, що ми матимемо скоро коптильні та Що ми зможемо пропустити через них у великому об’ємі нечуване рибне багатство Азовського й Каспійського морів. Генерале Вагнер, ікрою ми поділимося пів на пів: половина армії й половина фатерландові, звичайно, як тільки ми туди прийдемо».
Звичайно, не прийшли. І ніхто за це пе може мати претензій до Герінга...
Ще коротка цитата, яка показує дискусійні прийоми «людини ренесансу». На цій же нараді попросив слова один з його підлеглих — комісар Остланду Лозе. Цей скаржиться на зростання партизанського руху й вимагає в Герінга військових підкріплень.
Г е р і и г: Ви ж одержуєте батальйони!
Лозе: Кілька батальйонів для території, завбільшки з Німеччину.
Г е р і н г: Я подарую вам Буцефала. Ви тоді будете виспівувати гарненьку пісню: «Ми поскачемо в Остланд»...
Комісар нарікає також на відсутність робочої сили, яку з-під носа забирає йому рейхсміністр Заукель.
Л о з е: Я не можу врятувати врожай і утримати в порядку господарство. Мені потрібні люди для роботи. В Естонії справа така, що багато тисяч дворів не мають уже чоловічої робочої сили.
Г е р і н г: Дорогий Лозе, ми знайомі вже давно, ви — великий брехун...
Наприкінці наради Герінг ставить крапку над «і».
Г е р і н г: ...Панове, я повинен заявити таке. Я маю надзвичайно багато роботи й несу велику відповідальність. Я не маю часу читати листи й записки, в яких ви мене повідомляєте, що не можете виконати того, чого я від вас вимагав. В мене є тільки час, щоб на підставі короткого звіту Бекке вряди-годи встановляти, чи виконуються мої вимоги. Якщо ні,— в такому разі ми будемо змушені зустрітись з вами в іншому місці...
І — зустрілись. Тільки не так, як хотілося Герінго- ві,— і не там.
«НАДЛЮДИНА»
Ганс Франк значно сентиментальніший від Ріббен- тропа. Під час перехресного допиту, коли йому нагадали ув’язнених і замучених професорів Краківського університету, Франк схлипнув:
— Цього випадку я особливо шкодую.
А таких «випадків» у колишнього генерала-губерна- тора Польщі й Галичини було безліч: 38 томів його нотаток у формі щоденника — це суцільний обвинувальний акт, який дає достатні юридичні підстави для того, щоб його автора засудити принаймні до двадцятикратної страти.