Антисемітизм? Ганс Франк викриває раптом у собі антисеміта. Він пригадує, що серед впливових мюнхенських адвокатів з іменем і... грішми є євреї. Його починає роз’їдати заздрість, змішана з тим, що німці називають «міндервертігкайтсгефюль» (почуття неповноцінності). Нарешті він знайшов козла відпущення за свої життєві невдачі! Мудреці Сіону, анонімна держава, аякже! В кожному зустрічному євреї він тепер бачить прихованого генія, всесильного демона, який тільки те й думає, як би то звести з світу таке уособлення всіх арійських чеснот, як Ганс Франк. Його бідний, терзаний досі непосильними для нього питаннями мозок віднині відпочиватиме: його виручить з успіхом містика антисемітизму, разом з її атрибутами на зразок ритуального вбивства. Релігія ідіотів придбала нового послідовника.
Версаль *? Геть його! Франк з гордістю мученика піднімає голову, груди його не вміщають раптового припливу патріотизму.
«Дойчланд юбер аллее, юбер аллее ін дер вельт!» 1 Ганс із сльозами розчулення поглядає на безконечні вуличні процесії «штальгельму», він пестить зором нікель- гауби на головах старих прусських генералів, що на своїх обвислих животах носять легенду про непереможність рейху. О, Ганс крокуватиме разом з ними, тільки іншою вулицею, адже недаремно в назві партії Гітлера є слово «робітнича»...
І Ганс уже крокує. Ні, тільки у військових чоботях можна почувати себе стопроцентним мужчиною.
Правда, Ганс Франк рідко брав участь у вуличних тасканинах, залишаючи цю роботу «фольксгеноссам» з меншою амбіцією. Вважаючи себе людиною інтелекту, він волів «будити Німеччину» з висоти адвокатської трибуни. Різуни з СА і СС були його постійними клієнтами. Захищати убивць не було важко, адже аудиторія Франка-обо- ронця, аудиторія в суддівських тогах поклонялась тим самим великонімецьким божкам реваншу, що й убивці. Ставши в позу Катона *, Франк гримав на євреїв, французів, масонів, марксистів, проливав риторичні сльози над долею Німеччини й вимахував кулачком на адресу не видимої з його трибуни Москви. Франк бачив, як судді кивають головами в такт його словам, і маленька людина приймала схвальні жести таких самих, як вона, тупоголових реакціонерів на доказ власної величі...