Завдання Франка було досить складне. Протягом короткого часу він повинен був так препарувати й «доповнити» існуючі вже закони, щоб не тільки легалізувати всі влаштовані вже нацистами Варфоломіївські ночі й дні, але й узаконити всі майбутні.
В «Академії» закипіла робота. Солідні міщанські традиції перестали тривожити Гансову душу: тепер він із гідною подиву готовністю падає ниць перед сфабрикованими Розенбергом «традиціями крові», що давали можливість перетворити збірник законів на підручник для розбійників.
Ганс Франк використав цю можливість на всі сто процентів. З допомогою таких «юристів», як Гюртнер, фрайзлер та Керрль, він виготовив «унікат» в історії юриспруденції, «унікат», який характеризує не тільки його авторів, але й усю нацистську систему, всю, аж до її тельбухів. Ось один з основних принципів нацистського карного кодексу, урочисто проголошений в 1936 році Гансом Франком та його співробітниками:
«Суддя мусить дістати можливість доповнювати прогалини в карному кодексі так, щоб він, суддя, в окремих випадках міг бути законодавцем».
«Окремими випадками» Франк скромно називає випадки «зради німецької крові», тобто і образу першого- ліпшого функціонера нацистської партії, і критичне ставлення до нацистської системи, і флірт німця з «расово неповноцінною» партнеркою... Цих випадків було так багато, що новозмайстрований карний кодекс, хоч який розпухлий від незліченних «За...», «За...», не міг усіх цих «злочинів» ні передбачити, ні вмістити! «Академік» Франк й іже з ним сущі знайшли дуже простий вихід: вони перекинули всю відповідальність за охорону режиму та його принципів на слухняних чиновників, іменованих заради пристойності суддями.
Створивши таким чином юридичні підвалини третього рейху, Ганс Франк не виявляв найменшого бажання спочити на лаврах. Він знав наміри й цілі Гіт- лера, він усвідомлював також, що все те було увертюрою до опери, в якій Ганс готувався співати одну з перших партій.
1 вересня 1939 року Адольф Шікельгрубер вирушає на завоювання світу. Не пасе задніх і Ганс Франк. Вже перший день війни застав його в чепурній польовій формі капітана піхоти. Це ні в якому разі не означало, що Франк збирається віддати життя за фюрера: як і інші керівні нацисти, він одягнув мундир «про людське око», Щоб показати наївним готовність пролити свою цінну кров за життєвий простір. Насправді ж він у ті дні тільки те й робив, що чекав на свою велику годину.