7) шибайголів Павелича й Михайловича;
8) власовської посліді;
9) просто зрадників.
Цим резерватом Баварія лишається й по сьогодні. Ні на що не здалися розпачливі зусилля міністра Шмідта: кожна його спроба виселити з Баварії хоч би одного фашиста була негайно паралізована американськими властями, точніше кажучи,— американською розвідкою, цією всесильною покровителькою живого інвентаря гестапо. Боротьба була нерівна, й міністр Шмідт, нещасний міністр Шмідт, що фрази про денаціфікацію зрозумів дослівно, був змушений врешті-решт подати у відставку...
Треба об’єктивно визнати, що нацистами категорії 1) та 2) американські власті піклуються мало. їх, у кращому для них випадку, призначають ландратами або садовлять у виховний табір, де вони проходять курс ознайомлення з Біблією та американськими консервами, Цигарками й шоколадом. Однак цих таборів так мало, Що більшості безробітних есесівців доводиться творити
озброєні банди й мандрувати в австрійський Тіроль, в цю, як вони кажуть, військову базу майбутнього четвертого рейху...
Зате категорії 3), 4), 5), 6), 7), 8), 9) не мають найменших причин нарікати на нащадків Вашінгтона й Лінкольна *. Ба, що більше: деякі з них стали вже такими ентузіастами США, що офіцери американської розвідки називають їх зразковими виконавцями найскладніших доручень... Та більшість, значна більшість цих «ді-пі» не має поки що жодного визначеного заняття й розважається антирадяяською пропагандою, випускаючи за гроші тих самих неоціненних американських опікунів газетки, журнальчики, брошурки, листівки, в яких продовжують вести розпочату колись під керівництвом Геббельса і Гіммлера політичну лінію.
В Нюрнберзі в єдиній уцілілій друкарні, регулярно, щотижня з’являється на 16 сторінках польське «Пісмо жолнєжа», 15 з 16 сторінок займає антирадянська й... антипольська пропаганда. І яка пропаганда! В порівнянні з «Пісмом» блідне навіть «Фолькішер беобахтер» у роки війни. Це вже навіть не пропаганда; це дика, найдикіша провокація, змайстрована з цинізмом, в якому міг би позаздрити редакторам цієї рептильки 1 сам «класик» бандитів пера Иосиф Геббельс. На останній сторінці можете прочитати, хто є видавцем і цензором «Піс- ма». Це відома нам ЮНРРА.