Миколайчик не помиляється; він знає, що робить». І вони мали рацію. Не може бути балачки про помилки там, де є послідовна політична лінія. Ця лінія починалася в Лондоні, а кінчилася в лісах Трубешівщини. Одноденний Цезар ішов по ній з самовпевненістю лунатика.
Терор банд посилюється з кожним днем. Якщо раніше від рук фашистських убивць гинули щомісяця сотні людей, тепер гинуть їх тисячі. З димом пожеж зникають цілі села. Але лондонське польське радіо на цей раз не шле в ефір трагічних акордів про річки братньої крові, зате воно передає все нові й нові меморандуми й ноти кривдженого польською демократією «сватка»...
АК не міняє шкіри, вона задовольняється новою назвою: «ВіН»*. Але методи і цілі лишаються старі: убивства з-за рогу, грабунок, диверсія, саботаж. Комендант ВіНу Желецький посилає масового вбивцю Голембйов- ського на переговори з масовими вбивцями Бандери. Місія Голембйовського увінчується успіхом: віднині ВіН і УПА мордуватимуть разом. Обидві криваві сторони домовляються навіть про те, який буде їх опізнавальний сигнал: шапка на піднятій над головою гвинтівці.
Але польські органи безпеки, підтримувані населенням, також не пасуть задніх. Вони ліквідують одну бандитську зграю по одній. В арештованих знаходять не тільки автомати, револьвери й ножі, але й посвідчення членів ПСЛ. До рук властей потрапляють цілі купи документів, між ними архів головного командування АК. В одному з документів «шеф контррозвідки АК» Корвін повідомляє свого зверхника, що він, згідно наказу, відрядив 8 чоловік офіцерів на службу в гестапо для боротьби з ППР, та заявляє про свою готовність і надалі віддавати польських комуністів та партизанів у лапи гітлерівців. Цей документ, як і багато інших, йому подібних, датований 1942 роком, коли Миколайчик, як стовп емігрантського уряду, не міг про це не знати.
Чаша терпіння народу переповнилась/ Членські посвідчення ПСЛ стають документом ганьби, вони палять руки кожної чесної людини. Починається масовий вихід з партії Миколайчика. На західних землях ім’я закоханого в Черчілля і Бірнса * Миколайчика стає синонімом національної зради. 4 мільйони поляків, які поселились там, знають, що перемога політики Миколайчика буде
перемогою політики черчіллів, що хочуть позбавити їх землі, хліба й покрівлі над головою.