Ось і все, чого вимагає Адольф Гітлер від жінок, ось коло їх обов’язків і інтересів, визначене «ідеологією» фа­шистських мракобісів, що хотіли б половину людського роду звести до рівня безголосих гелотів36. їм чуже почут­тя пошани до жінки, до матері. Ні, вони розглядають їх очима поміщицького економа, що з люлькою в зубах і з канчуком у руці вивчає на ярмарку породистих корів.

На таке дно приниження і ганьби зіпхнули німецьку жінку десять років існування гітлерівського режиму!

Сьогодні таку ж саму, а навіть ще гіршу, ще ганеб­нішу долю готують німецькі окупанти українській жін­ці. В цій роботі вони, як і завжди в таких випадках, зна­йшли собі вірних помічників у зачумленому таборі укра­їнських націоналістичних холуїв. Ці віддані зброєносці берлінських вершителів їх долі, всіх цих гауляйтерів, шарфюрерів, аж до німецького вуличного поліцейського включно, зі шкури пнуться, щоб перевершити в чорно­сотенстві своїх гітлерівських дресувальників.

Цими днями один з українських канцеляристів Геб- бельсового відомства зачитав по радіо інформацію про утворення в окупованих радянських районах жіночої організації під назвою «Жіноча служба для України». Завданням цієї організації має бути, як заявив канцеля­рист, «створення нового типу української жінки».

Що ж це за новий тип жінки пропонують створити націоналістичні невігласи? Послухаймо «маніфест» цієї служебної організації. Він звучить приблизно так:

«Українська жінка повинна бути здоровою фізично і морально матір’ю».

«Здоровою фізично»? Розуміємо. А морально? Це значить, що вона повинна сприйняти гітлерівську «мо­раль» з її фашистським брудом. Це значить, що вона по­винна покірливо примиритися з своєю роллю, з роллю машини для народжування дітей, з роллю знедоленої, зне- важуваної рабині, позбавленої будь-яких прав на людське життя з його великими радощами і великим болем, з роллю істоти, приреченої вже змалку на життя без мрій і без прагнень.

Спитайте: значить, цій метушливій каїновій зграї також потрібна родильна машина? Адже діти цих машин, як «расово маловарті», давним-давно приречені Гітлером до того, щоб бути лише робочим бидлом німецького «на­роду панів» або гарматним м’ясом, яке без протесту ги­нуло б во славу нацистської Німеччини!..

Так, це все правда, але ж націоналістичні посіпаки саме з такою долею своєю і своїх дітей примирилися вже давно, ще тоді, як уперше впали ниць перед фюрером.

Що ж іще говориться в знаменитій програмі «Жіно­чої служби для України»?

«Українська жінка повинна стати носієм західної культури».

Перейти на страницу:

Поиск

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже