Ось воно що, західної культури! Очевидно, не культури «масонської» Англії, не культури бунтарської і... «негроідальної» Франції, і, нарешті, не культури Німеччини тих часів, коли німецька молодь читала і захоплювалася творами Шіллера, Гете і Гейне. Ні, західною культурою вони називають «культуру» ворога культури Адольфа Гітлера, який прилюдно вихваляється своєю некультурністю... «Культуру» варварської, дикої, розбещеної орди хочуть прищепити українській жінці денщики з кухні рейхскомісара Коха.
Вони хочуть... Але ж вся справа в тому, що вони цього не зроблять, вони цього не зможуть зробити. Українська жінка, визволена Жовтнем, піколи вже й нікому не дозволить надягти на свою шию ярмо! Українська жінка за останні двадцять п’ять років виросла так, що не схилити, не зламати її німецьким окупантам, ні їхньому жалюгідному охвістю.
Україпська жінка — це інженер, це лікар, це учитель і виховник, це державний керівник, це, нарешті, мати славних синів Радянської Вітчизни, які сьогодні з таким безмежним героїзмом захищають свою чудесну країну від ворога, які б’ють його так міцно і так послідовно, що через короткий час на нашій священній землі і сліду не лишиться ні від німецьких загарбників, ні від їх мерзенних лакуз! В цій війні мужньо і безстрашно воює пліч-о- пліч з бійцями героїчна і прекрасна українська жінка.
А тепер ще кілька слів про «Жіночу службу для України». Сповіщаючи про її утворення, геббельсівський канцелярист зазначив, що цю організацію утворено замість колишнього «Союзу українок» *. Чому? Про це наполоханий канцелярист не сказав нічого. Він обмовився тільки, що цього вимагає «новий дух часу» та «змінені обставини». Значення цих таємничих слів не важко відгадати. Німецькі окупанти тримають своїх українських холуїв на короткій припоні. Жодних партій, жодних союзів, тільки служба, служба і служба!
Ось чому не «союз», а «служба»...
Собача служба.
ПІД ПОРОГОМ
Як відомо, на біржі гітлерівської «нової Європи» акції українських націоналістів давно вже впали нижче нуля, жовто-блакитний маріонеточний балаган, типу 1918 року, був викинутий Гітлером у мотлох.