Дуже тебе прошу: не говори про моє положення мамі і татові, щоб не огірчились мною.
Ага, проте чуть не забув, що по приказу куратора Луцького шкільного округу звільнено мене з посади професора в м. Луцьку за комуністичну діяльність, як небезпечного комуніста і агітатора. Хоч я, по правді сказавши, ще мало заслужив на таку почесть, але в будучому я постараюсь це виправдати.
Нічого мені не висилайте, крім чорного селянського хліба, що його мама пече. Він мені вже щось два рази снився. Посліднього разу снилось, ніби я десь вдома, мама витягла хліб з печі, хліб десь так ніби гарно пригнітився, а такий повний та круглий, як сонце при заході. Я піби сиджу за столом, а мама взяла часник і ще гарячий хліб натерла ним, і так мені хліб запах, що я аж розбудився. Проснувсь і ще раз хотів втягнути в ніс запаху хліба, але втягнув запах старих черевиків та меш- тів, що до пізньої ночі латав їх наш господар дому, який, надихавшись порохом пліснявих черевиків, зараз простягнувся на свойому верстаті праці і спав, дихав важко, то притихав або зовсім переставав ніби дихати і раптом натягав повні груди, аж свистіло і нагадувало щось вроді дірявого циганського міха.
Мені далі заснути не вдалось, хоч як я не намагався. Заснути хотів, щоб хоч на хвилину позабути дійсність, що чорною хмарою нависла.
На ратуші вибило півтретьої.
Думки, що були вперті і в'їдливі, як осінні мухи, не то що не дали заснути, а не дали і повік закрити.
Згадав минуле, згадав батька та матір, що, струдившись своїм важким життям, зарання полягали на вічний спочинок, кому де судилось.
Кинули пас ще дуже молодих судьбі під ноги.
Батько залишив своє здоров’я в дорозі до Талергофа і в Талергофі за свою прихильність до Росії, а мати — ски- таючись по світу з нами. Ми йшли в холоді та голоді.
Згадав вас, і якось загризло мене сумління, що зв'язав твою судьбу з своею кошлатою та кострубатою.
Пробач, Анничко, що щось сьогодні до пересади розчулився та розсміявся. Других заставляю тримати голову догори, а сам опустив, як кінь над порожньою фетер- торбою.
Пиши, що доброго коло вас?
Здорови всіх рідних та знайомих!
Щиро тебе цілую.
ДО І. А. ГЕНИКА
Дорогий татку!
Тому, що цей товариш у міжчасі захворів й лежить *, не виїжджайте в понеділок на станцію. Він приїде, мабуть, аж наприкінці травня.
Що у вас нового? Як зі здоров'ям Анни й Антося? * Той, що привезе писанки *, може їх принести до мене. Здоровлю щиро Вас, маму, Анну, Антося і т[ітку] Варвару ♦.
20< ДО К. А. ТКАЧА