«Коли німецька армія була вже під Києвом, я звелів вислати 60 українських вояків, які б першими ввійшли в Київ і таким чином викликали враження, що Київ здобула армія Центральної ради. Після з цією ж метою я наказав улаштувати параду тієї ж «армії». Проте Центральна рада не мала ніякого впливу па населення України і не могла встановити бажаного нами порядку. Тоді я сказав деяким українським політикам: пошукайте мені людину, щоб я міг нею управляти. На те соціалісти-феде- ралісти привели мені Скоропадського, це був «айн цуфер- лессігер менш» 1. Тоді ми скликали тайну нараду, і в першій половині травня було організовано гетьманський переворот». Що німецькі імперіалісти вважали контрреволюціонерів лише своїми масками, яких можна було б викинути за двері в момент, коли б стала актуальна відбудова єдиної, неділимої Московщини,— свідчить оце сумно признання генерала: «В липні я вже мав готовий план походу па Москву, щоб встановити там всеросійських уряд (дослівно: аллерусіше регірунг). Але цього по здійснено через спротив Людендорфа з уваги на три-
1 Надійна людина
22 Я. Галан, т. 4
673
вожпе положення на нашому західному фронті. Як знав Скоропадський, ніколи не вдасться йому витримати самостійності України. Більшовицькі настрої росли в українсько-радянських масах, і я розумів, що треба рятуватись демократією України проти більшовиків, звичайно, ми переговорювали з Винниченком і ще двома іншими. Вони домагалися пару стільців міністрів внутрішніх справ та земельних, але даремно, і Скоропадський взяв тоді ставку па Кістяковського, антантофіла І «москвофіла-реакціоне- ра». Інтерв'ю закінчив генерал словами: «Я проти війни. В випадку пової світової війни будуть більшовики справжніми переможцями. А що Скоропадський? Найцікавіше з усього, що сказав цей монарх, було таке: коли я хотів увійти в змову з французами, мені порадили порозумітися з Петлюрою. Та Петлюра доніс Польщі. Краще було говорити з Польщею безпосередньо».
ДО Г. І. ГАЛАН
Дорога Аннпчко!