— Ні, Боббі, але він знав, що є така ймовірність, коли щось піде не так. Просто хотів подивитися, що в тебе вийде. Причому й цього сам робити не став, просто поставив двох ковбоїв наглядати за тобою. Все могло скластись інакше. Скажімо, криголам зробив би з чорною кригою те, що мусив, ти зайшов би, побачив там цифри, які міг би собі хіба в сраку запхати, вийшов, може, навіть слідів би не лишив. І тоді повернувся би до Леона і сказав Двом-На-День, що він не на ту базу навів. Ох, як би він вибачався, я вже бачу, а тоді дав би тобі іншу ціль і новий криголам, а попередній відвіз би назад в Агломерати й доповів, що все з ним ніби нормально. А за тобою добре стежили б далі, чисто впевнитися, що зі здоров'ям усе гаразд, що ніхто до тебе не прийшов по криголам, яким ти, подейкують, скористався. А ще могло би статися — і майже сталося — так, що криголам повівся би дивно, крига б тобі мізки поплавила, і тоді один із тих ковбоїв мусив би вдертися до квартири твоєї мамки й забрати носій, доки ніхто твого тіла не знайшов.
— Не знаю, Бовуаре, все це якось, бляха, дуже складно...
— Складно на стелі під ковдрою спати.
— Ви хочете сказати, що він підставив мене, Дві-На-День підставив мене, щоби мене на смерть підсмажили? — Боббі досі сидів на кріслі з пологового, хоча вже відчував, що міг би без нього обійтися. — І він заліз у сраку з тими чуваками, тими агломератськими крутими?
— От ти і второпав.
— І саме тому він так поводиться, ніби йому насрати, ніби він мене до печінок ненавидить, так? І йому реально страшно?
Бовуар кивнув.
— І все це тому, — тут Боббі враз зрозумів, чого насправді Дві-На-День такий роздрочений і переляканий, — тому, що мене підрізали там, на Майданчику, і ті гниди лобники мою деку забрали! А отой чужий софт був досі в моїй деці! — Він аж уперед нахилився, так радів, що склав усе докупи. — І оті мужики його вб'ють чи й гірше, якщо він не поверне ту штуку, так?
— Бачу, ти багато кіношоу дивишся, але масштаби приблизно такі, це точно.
— Ага. — Боббі відкинувся на спинку крісла й уперся босими п'ятками в край стола. — І що, Бовуаре, хто ці мужики? Як ви там сказали, хулігани? Заклиначі? Що це, бляха, значить узагалі?
— Справа в тім, Боббі, що один із тих мужиків я, а другий — отой здоровань. Можеш звати його Лукасом.
— Ти, мабуть, такі вже бачив, — сказав Бовуар, коли чоловік, якого він назвав Лукасом, поставив проєкторний акваріум на стіл, перед тим методично розчистивши для нього місце.
— У школі, — відповів Боббі.
— То ти в школу ходиш, малий? — гаркнув Дві-На-День. — От там би сраку й морозив далі! — Відколи він повернувся в супроводі Лукаса, прикурював сигарету від сигарети і взагалі виглядав іще гірше, ніж доти.
— Помовч, Дві-На-День, — сказав Бовуар. — Тобі трохи освіти теж не завадить.
— У нас такий був, щоби показувати, як і що там у матриці, як робити пошук по книжковій бібліотеці й усяке таке...
— І як, — Лукас випростався й обтрусив від уявного пилу свої великі рожеві долоні, — ти колись ним для цього користувався? Для доступу до книжок? — Він зняв свій неперевершено чистий піджак, послабив вузол простої чорної краватки. Білосніжну сорочку на спині перехрещували вузькі темно-вишневі підтяжки.
— Та я не дуже читаю, — відповів Боббі. — В сенсі, я вмію, але це важко. Але так, я трохи пройшовся по реально старих книжках про матрицю і це все.
— Я так і думав, — сказав Лукас і підімкнув до консолі акваріума щось схоже на малу деку. — Каунт Зіро. Занулення лічильника при перериванні процесу. Було таке в програмуванні колись давно. — Він передав деку Бовуарові, й той узявся вводити команди.
У майже невидимій тривимірній решітці акваріума з'явилися складні геометричні фігури. Боббі бачив, як Бовуар вводить баррітаунські координати.
— Скажімо, Боббі, ти ота синя пірамідка. Ось ти. — В геометричному центрі акваріума тьмяно заблимала синя пірамідка. — А тепер покажемо тобі, що бачили ковбої, яких Дві-На-День найняв за тобою стежити. Далі піде запис.
Із пірамідки вздовж лінії решітки потяглась уривчаста лінія синього світла. Боббі спостерігав за нею і бачив себе — як сидить у мамчиній вітальні, на колінах «Оно-Сендай», вікна затулені фіранками, пальці рухаються над декою.
— Пішов криголам, — сказав Бовуар. Синій пунктир сягнув стінки акваріума. Бовуар увів послідовність команд, і координати змінилися. В решітці постали нові фігури, і Боббі впізнав скупчення жовтогарячих кубів у центрі.
— Воно, — озвався.
