- Ми забезпечимо місце для зберігання, - оголосив Фелістер (його голос трохи здригнувся).
- Кльово! - зраділо майбутнє світило некромантії, - і хімікати купите?
- Е-е?
- Для зомбі.
Деніс злодійкувато оглянувся навколо. Ні, ніби, ніхто не чув. Чорних магів у столиці було мало (що їм тут робити?), а от розмов про них останнім часом велося багато.
- В службовому готелі міністерства ви отримаєте усе необхідне, - твердо пообіцяв старший куратор, і можна було бути певним, що все, що маг шукатиме, буде на місці, навіть якщо конкретно зараз Фелістер не мав про це зеленого поняття.
Маг поставив на стіл складений вчетверо листок.
- Список, - серйозно пояснив він, - і ще ванну, велику.
Посмішка чиновника стала трохи зацькованою. Деніс подумки пригадав список характеристик, складений куратором північно-західного регіону – на її думку, Томас Тангор був врівноваженим, непростим в управлінні, і наполегливим у досягненні своїх цілей. Всі чорні надзвичайно вперті люди, і якщо спеціаліст вважав за необхідне підкресили цю рису особливо... Зазвичай, в настільки складних випадках супровід мага довіряли емпатам, але вимагати від білого всюди слідувати за некромантом було близьким до спроби вбивства – вид забороненої ворожби просто ошелешував нещасних.
- Мені викликати для вас машину? - приречено поцікавився Фелістер, вивчаючи список необхідних речовин.
Маг мало не подавився салатом.
- А до вечора це не почекає?
- Так, так, - стрепенувся Деніс, - до заходу сонця всього пара годин.
- В такому випадку, я залишу з вами свого помічника, - безжально підсумував старший куратор, - він забезпечить вас транспортом і передасть ключі. У вас ще є якісь побажання?. - Чорний помотав головою. - У такому випадку, я з вами прощаюся. Приємного вечора!
Розглядаючи спину начальника, яка віддалялася в бік виходу, Деніс подумав, що його перше самостійне завдання може виявитися не таким вже і цікавим. Швидко нагадалася улюблена приказка Служби Підтримки: «Всі знають, що нелегко мати справу з чорним магом, але тільки куратори знають, НАСКІЛЬКИ це нелегко.»
Некромант закінчив трапезу, замовив свіжих газет і ще чаю, після чого заглибився у читання. Деніс старанно робив вигляд, що він ще один зомбі. Це було неважко – гіперактивних людей в Службу Підтримки не брали. Десь через півгодини чорний згадав про наявність співрозмовника.
- Скажіть, шановний, а Чудесники у вас в місті є?
- Є, - не став заперечувати Деніс.
- І що ви з ними робите?
Молодий куратор спробував коротко узагальнити події останніх місяців.
- Ведемо боротьбу за уми. Вони поширюють чутки, ми їх спростовуємо і займаємося просвітительською роботою. Словом, як усюди.
Маг з недовірою мугикнув.
- У нас за три роки скрутили пару Посвячених, а дрібноти взагалі без ліку. Ти як, в курсі справ, чи лише газети читаєш?
- В курсі усіх справ бути неможливо, - Деніс філософськи поставився до недовіри чорного, - в столиці вони поводяться тихше, тут за кожним рогом по жандарму, а за деякими і по два. Простору нема!
Чорний невизначено повів бровою і повернувся до читання. Треба буде доповнити характеристику в досьє: «впертий і передбачливий». Ну скільки бойових магів поцікавиться завчасно, в якому оточенні їм доведеться працювати?
- Старший згадував службовий готель... Це як?
- Це скорше багатоквартирний будинок, в місцевих традиціях, без кухні і ванної.
Керівництво міністерства було би щасливе зекономити на гостях, але спроба розташувати заїжджих в одній казармі закінчилася би масовим побоїщем. Приїзд на чужу територію і так викликав у них стан максимального збудження, а якщо на периферії зору ще і постійно маячили колеги, то навіть маги, які пройшли армійську муштру, починали хамити і задиратися.
Маг вичленив головне:
- А де ж митися?
- В столиці прийнято митися в спеціальних закладах, які називаються «купальні».
І ціни там вчили економити дорогоцінну воду краще, ніж будь-яка проповідь: вода до міста поступала акведуком, пропускна здатність котрого була велика, але не безмежна. У випадку проблем від водопостачання в першу чергу відключали суспільні мийні. Але навіщо північному гостеві ці тонкощі?
- Гм. Оригінально. Жінки і чоловіки разом?
- Ні, в різних відділах. Часом – в різні дні.
Маг трохи заспокоївся, але ненадовго. Розмова дійшла до пам’яток культури і історії, причому нормальні розваги (верблюжі перегони і собачі бої) чорного не цікавили, зате нездорову увагу викликав театр драми.
- А що там іде? - зацікавився Тангор.
- «Закляття веселки», - здивовано відізвався куратор. З такими інтересами він зіштовхнувся вперше.
- Про що?
- Про темні століття, - викрутився Деніс (запеклим театралом він ніколи не був).
- Квиток купиш?
- Не впевнений, - признався куратор, - другий тиждень після прем’єри.
