Вона намагалась не витріщатись на нові позначки на передпліччі Персі — татуювання SPQR, як у Джейсона. У Таборі Напівкровок напівбоги отримували нитку з намистинами, щоб відзначити роки тренувань. А тут випалювали позначки на шкірі, наче кажучи: «Ти належиш нам. Навіки».

Вона стрималася від уїдливих зауважень з цього приводу.

— Гаразд. Авжеж.

— Я тут подумав, — схвильовано промовив він. — Маю одну ідею...

Його перервав виголошений Рейною тост за дружбу.

Після знайомства римляни та команда Аннабет почали обмінюватися історіями. Джейсон розповів, як потрапив без спогадів у Табір Напівкровок, як вирушив з Пайпер та Лео звільняти богиню Геру (або Юнону, як бажаєте — вона однаково дратувала і в римській, і в грецькій подобі!) з ув'язнення у Будинку Вовка в північній Каліфорнії.

Неможливо! — утрутився Октавіан. — Це найсвятіше місце. Якби велетні ув’язнили там богиню...

— ... вони б убили її, — продовжила Пайпер. —. А звинуватили, б греків, чим розпочали війну між таборами. Тепер помовч і дай можливість Джейсону закінчити.

Октавіан роззявив рота, але промовчав. Аннабет обожнювала чаромовство Пайпер. Вона помітила, як Рейна по черзі дивиться то на Джейсона, то на Пайпер, як вона супить брови, наче починаючи розуміти, що ці двоє — пара.

— Отже, — продовжив Джейсон, — так ми дізнались про богиню землі Гею. Вона досі наполовину спить, але звільнення чудовиськ з Тартару та відродження велетнів її рук справа. Порфіріон, головний здоровань, з яким ми бились у Будинку Вовка, сказав, що він відступає до стародавніх земель — самої Греції. Вій має намір пробудити Гею і знищити богів... як там він сказав? «Знищимо богів біля витоків їхньої цивілізації».

Персі задумливо кивнув.

— Тут Гея теж не гаяла часу. У нас була своя сутичка з царицею Багнисте Личко.

Персі розповів свою історію. Він описав, як прокинувся у Будинку Вовка без жодних спогадів, окрім одного — імені Аннабет.

Коли дівчина почула це, то ледве стримала сльози. Персі розповів, як вирушив на Аляску разом із Френком та Хейзел: як вони перемогли велетня Алкіонея, звільнили бога смерті Танатоса і повернулися із золотим орлом, штандартом римського табору, щоб відбити напад велетневої армії.

Коли Персі закінчив, Джейсон схвально присвиснув.

— Зрозуміло, чому вони зробили тебе претором.

Октавіан фиркнув.

— Це означає, що у нас тепер троє преторів! У законі чітко написано, що їх може бути тільки двоє!

— Є в цьому одна перевага, — промовив Персі, — і я, і Джейсон вищі за тебе званням, Октавіане! Отже, ми обидва можемо наказати тобі стулити пельку.

Октавіан став пурпурним, наче футболка римського табору. Джейсон і Персі стукнулись кулаками.

Навіть Рейна вдавано посміхнулася, але в очах її вирувала буря.

— Проблему із зайвим претором владнаємо пізніше, — промовила вона. — Зараз маємо серйозніші питання.

— Я поступлюсь Джейсонові, — простодушно промовив Персі. — Дурниці.

— Дурниці? — Октавіан ледве не вдавився. — Посада претора Риму — дурниці?

Персі його проігнорував і повернувся до Джейсона.

— То ти — брат Талії Грейс, га? Отакої! Ви зовсім не схожі.

— Так, я помітив, — промовив Джейсон. — Хоч би як, дякую, що захистив мій табір, поки мене не було. Ти чудово впорався.

— Так само, як і ти, — відповів Персі.

Аннабет ударила його ногою по гомілці. Їй не хотілось переривати братання хлопців, але Рейна мала рацію: були важливіші речі для розмов.

— Потрібно обговорити Велике пророцтво. Я так розумію, римляни про нього теж знають?

Рейна кивнула.

— Ми називаємо його Пророцтвом Сімох. Октавіане, ти знаєш його напам’ять?

— Авжеж, — відповів той. — Але, Рейно...

— Прочитай його, будь ласка! Англійською, не латиною.

Октавіан зітхнув.

— На поклик озвуться Сім напівкровок. У полум’ї й бурі світ гине знову...

— Клятви дотримай на краю могили, — продовжила Аннабет. — До Брами Смерті йдуть ворожі сили.

Усі витріщились на неї... за винятком Лео. Він зробив млинок з алюмінієвої фольги, у яку були загорнуті тако, та кидав його у вітряних духів, що пролітали повз.

Аннабет не знала, нащо промовила рядки пророцтва.

Вона просто відчула, що мусить це зробити.

Здоровань Френк випростався на тахті й витріщився на неї так, наче посеред її чола виросло третє око.

Ти правда дитина Мі... тобто, Афіни?

— Так, — відповіла Аннабет, зненацька відчувши потребу захищатись. — А що тут дивного?

Октавіан фиркнув.

— Якщо ти справді дитина богині мудрості...

— Годі, — обірвала Рейна. — Аннабет не намагається нікого надурити. Вона тут з миром. До того ж... — Дівчина з шаною поглянула на Аннабет, хоч було видно, що це їй коштує зусиль. — Персі високої думки про тебе.

Аннабет знадобився деякий час, щоб розпізнати нотки голосу Рейни. Персі опустив очі, зненацька зацікавившись своїм чизбургером.

Обличчя Аннабет запалало. О, боги... Рейні подобається Персі. Це пояснювало тінь образи, можливо, навіть заздрощів у її словах. А Персі відмовив їй на користь Аннабет.

Цієї миті Аннабет пробачила своєму дурнуватому хлопцеві всі його витівки. Їй кортіло стиснути його в обіймах, але вона наказала собі заспокоїтись.

Перейти на страницу:

Все книги серии Герої Олімпу

Нет соединения с сервером, попробуйте зайти чуть позже