— Енцелад знає, — наполягла Пайпер. — Якщо допоможете нам знайти його, ми з’ясуємо місцеперебування богині...
— Еге ж, — підхопив Лео. — І якщо ми її врятуємо, вона вам віддячить...
— А Зевс, можливо, вас підвищить, — закінчив Джейсон.
Брови Еола поповзли вгору.
— Підвищення — і все, що вам потрібно від мене, — місцеперебування велетня?
— Ну, якщо б ви ще нас туди підкинули, — доповнив Джейсон, — було б чудово.
Меллі плеснула долонями в захваті.
— Ох, він це може! Він часто посилає добрих вітрів...
— Меллі; тихо! — гаркнув Еол. — Я взагалі обмірковую тебе звільнити через те, що шляхом омани впустила цих людей.
Її обличчя зблідло.
— Так, пане. Перепрошую, пане.
— Вона не винна, — сказав Джейсон. — Але щодо допомоги...
Еол похитав головою, наче в роздумах. А потім Джейсон збагнув, що володар вітрів слухає голоси в гарнітурі.
— Ну... Зевс схвалює, — пробурмотів Еол. — Каже... каже, що було б краще, коли б вам вдалось не звільняти її, поки не минуть вихідні, тому що у нього запланована велика вечірка... Овва! Це Афродіта на нього волає, нагадує, що сонцестояння почнеться на світанку. Каже, щоб я вам допоміг. А ще Гефест... так. Гм. Вони дуже рідко погоджуються одне з одним. Стривайте...
Джейсон усміхнувся до друзів — нарешті їм щастило. Божественні батьки заступаються за них.
Позаду, з боку входу, пролунала гучна відрижка. Із вестибюля пришкандибав тренер Хедж з травою по всьому обличчю. Меллі побачила, як він сунеться по тимчасовій підлозі, й охнула.
— Хто це?
Джейсон придушив кашель.
— Це? Це лише тренер Хедж. Е-е, Ілісон Хедж. Він наш...
Джейсон був непевен, як назвати Хеджа: вчителем, другом чи проблемою?
— Наш провідник.
— Він такий мужній, — пробурмотіла Меллі.
Пайпер позаду неї надула щоки, вдаючи, що її нудить.
— Як ся маєте, хлоп’ята? — Хедж підбіг до них. — Овва, гарне місце. О! Дернові прямокутнички.
— Тренере, ви ж щойно їли, — сказав Джейсон. — І дернина в нас за підлогу. Це, е-е, Меллі...
— Аура. — Хедж заворожуюче усміхнувся. — Прекрасна, наче літній бриз.
Меллі зашарілась.
— А ще Еол от-от нам допоможе, — сказав Джейсон.
— Так, — пробурмотів господар вітрів. — Здається, що так. Знайдете Енцелада на горі Діабло.
— На диявольській горі? — запитав Лео. — Звучить уже не дуже.
— Я пам’ятаю це місце! — промовила Пайпер. — Я була там одного разу з татом. Це на сході від Сан-Франциско.
— Знову територія затоки? — тренер Хедж похитав головою. — Недобре. Зовсім недобре.
— Ну... — Еол почав усміхатися. — Щодо підкинути вас туди...
Раптом його обличчя стало млявим. Він зігнувся і постукав по гарнітурі, наче вона вийшла з ладу. Коли він випрямився, його очі були шаленими. І хоча на ньому був грим, виглядав він, як старець — дуже наляканий старець.
— Вона не говорила до мене віками. Я не можу... так, так, я розумію.
Він глитнув, дивлячись на Джейсона так, наче той перетворився на велетенського таргана.
— Перепрошую, сину Юпітера. Новий наказ. Усі ви повинні померти.
Меллі скрикнула.
— Але... але, пане! Зевс наказав допомогти їм. Афродіта, Гефест...
— Меллі! — гаркнув Еол. — Ти ризикуєш роботою! До того ж деякі накази перевищують навіть волю богів, особливо коли йдеться про сили природи.
— Чий наказ? — запитав Джейсон. — Зевс вас звільнить, якщо ви нам не допоможете!
— Сумніваюсь.
Еол тряхнув зап’ястком, і глибоко в ямі під ними відчинились двері клітки. Джейсон почув, як засвистіли грозові духи і ринулись угору з кровожерним виттям.
— Навіть Зевс розуміє порядок речей, — промовив Еол. — І якщо вона прокидається — присягаюсь усіма богами — ніхто не здатен їй перешкодити. Прощавайте, герої. Мені страшенно прикро, але я мушу зробити це швидко. Я повертаюся в ефір за чотири хвилини.
Джейсон викликав меч. Тренер Хедж дістав свою палицю. Аура Меллія крикнула:
— Ні!
Вона ринула їм під ноги. Грозові духи врізались у них із ураганною силою, трощачи підлогу на уламки, подрібнюючи килимки, мармур і лінолеум на те, що стало б смертоносними снарядами, коли б одяг Меллі не розпростерся, наче щит, і не поглинув удар. Уп’ятьох вони звалились у яму, а . нагорі кричав Еол:
— Меллі, от тепер ти точно звільнена!
— Швидко, — заволала Меллі. — Сину Зевса, ти маєш владу над небом?
— Трошки!
— Тоді допоможи мені, або всі ви помрете!
Меллі схопила його долоню, і електричний заряд пройшов крізь руку Джейсона. Він зрозумів, чого вона хоче. Вони мусять скерувати падіння в один з відкритих тунелів. Грозові духи летіли за ними, стрімко скорочуючи дистанцію, і несли із собою хмару смертоносної шрапнелі.
Джейсон схопив руку Пайпер.
— Групові обійми!
Вони падали, а Хедж, Лео і Пайпер намагалися скупчитися, тримаючись за Джейсона і Меллі.
— Це НЕ ДОБРЕ! — загорланив Лео.
— Ну ж бо, мішки з газом! — закричав тренер Хедж на грозових духів. — Я знищу вас!
— Він неймовірний, — зітхнула Меллі.
— Зосередьмося? — нагадав Джейсон.
— Твоя правда!
Вони намагалися спрямувати вітер так, щоб обережно пірнути у найближчий відкритий жолоб. І все ж вони ввірвались у тунель із болючою швидкістю і котились, б’ючись одне об одного, крутим проходом, що не призначався для людей.
