Аттонс одразу ж почав ляскати обома руками себе по животі, прагнучи збудити свою хіть до їдла, і Берлінґейм, побачивши його, учинив так само, аж поки урчання в їхніх утрібках не розляглося такою луною над мочарами, що можна було подумати, що се був грім од виверження вулканів. Потім Аттонс, який сидів схрестивши ноги, почав підскакувати, вдаряючи сідницями об землю, аби ще більше збудити свій апетит; Берлінґейм також вдався до сього, не бажаючи одступати свойому супротивнику ні п'яді, і земля аж двиготіла під їхніми страхітливими дупами. По тому Берлінґейм став надимати губи та ляскати суглобами пальців, й Аттонс вчинив так само. Аттонс одкривав і зводив щелепи з великою швидкістю, і Берлінґейм також. Отож вони продовжували так і далі, вдаючися до різних ритуалів, аби підхльоснути свій апетит, поки наша здуміла залога сиділа, не відаючи, свідками чого вони були, а дикуни заходилися ляскати в долоні та витанцьовувати довкола нас, і Покатавертуссан переводила свій хтивий погляд з одного на іншого.

Нарешті з кожної хижки сього міста жінки та літні чоловіки почали виносити різноманітні страви для учти, які вони готували впродовж декількох днів. Кожен з нас отримав полумисок з на'ідками, але тільки по одному, бо хоч там і було подостатком харчу, аби наїстися досита, але се свідчило про те, що жодного з нас не вважали за змагуна, опріч Берлінґейма й Аттонса, перед якими страви росли одна за одною. Упродовж декількох годин по тому, поки решта з нас здивовано стежила за тим, що відбувається, сі два жеруни, змагаючись, з'їдали страву за стравою, і ось вам перелік того, що вони спожили:

Кескоугнугмассів, жовточеревих сонячних окунців, по десять штук.

Копатоне, осетра, по одній штуці.

Пуммахампнугмассів, смажених морських зірок, по три штуки.

Попеконугмассів, морських іглиць, сушених, по чотири штуки.

Жаб варених, різних по одній штуці, окремо були великі зелені жабиська, галасливі, деревні й болотні райки.

Тетрадонів, по дві штуки, смажених і нашпигованих.

Горбисту водяну черепаху, по одній, тушковану.

Також вустриць, крабів, пстругів, горбанів сріблястих, окунів смугастих, молюсків, мідій та інших дарів моря, що нам постачає велика Затока.

Потім вони із'їли:

Диких качок: крижнів, норців і гоголів, порізаних шматками та перемішаних в однаковій кількості.

Крохаля чубатого, по одному, на патику, як велить звичай.

Побережника, по одному, сушеного і розтертого.

Коханка, білогорлика-гусика, по половині.

Бекасів, по одному, фаршированих.

Перейти на страницу:

Поиск

Похожие книги